Постаті: НАЦІОНАЛІСТИ ЦЕ ТІ, ХТО ВІДСТОЮЄ ІНТЕРЕСИ СВОЄЇ НАЦІЇ

ВАСИЛЬ КУК

У житті як на довгій ниві - говорить народна мудрість. Важко не погодитись, бо ніколи не знаєш, що воно приготувало для тебе десь там, в майбутньому, далекому чи не дуже.

За роки студентства багато мною було прочитано творів документального та художнього характеру. Особливо вабили розповіді про справжніх українських героїв-патріотів. Ти починаєш ваші спільні пригоди прямо таки з першої сторінки, а закінчуєш вранці прокинувшись від дзвінка будильника.

Хіба могла я уявити який подарунок мені готує доля? Хіба могла я повірити, що за декілька років вестиму бесіду з одним із них?

На моє прохання розказати трошки про себе, мій співрозмовник відповів : "Ви знаєте, дуже важко говорити коротко коли довго живеш". Це й не дивно, адже народився 1913 року, на Львівщині, ще за часів Австрійської імперії . Навчався в українській приватній гімназії, був членом ПЛАСТу. Звідти вступив спочатку до юнацтва ОУН (Організація Українських Націоналістів, потім до самої організації ОУН, звідки почав свою революційну роботу.

Тож знайомтеся з моїм сьогоднішнім гостем - Василь Степанович Кук, останній командир УПА, справжній патріот, не побоюсь цього слова, Націоналіст з великої літери.

Василю Степановичу, розкажіть нашим читачам про тогочасну організацію.

Творцем Організації Українських Націоналістів був Євген Коновалець, полковник, людина надзвичайно цікавої та складної долі. Був в австрійській армії, потрапив в полон до росіян. В Києві "створив" Січових Стрільців, найкращу частину війська УНР.

Коли програли війну наші землі опинилися під окупацією радянських та польських військ. Коновалець у 1920 році створив Українську Військову Організацію(УВО), яка боролася за державну незалежність. Перше пробудження таких ідей було ще під час 1-ої світової війни, але ми ще були не готові . Навіть Іван Франко говорив, що питання державно самостійності поза межами можливого. Не було готовності будувати Українську державу, а лише орієнтування на якусь федерацію разом з росіянами. А вже за Коновальця, коли було створено УВО а згодом ОУН(1929), стало чітко зрозуміло, що нам потрібна Українська незалежна держава. Як в релігії 10 заповідей Божих, так націоналісти мали свою заповідь. Першою найголовнішою з них була : "Здобудеш Українську державу або згинеш за неї .Не просто здобудеш, а маєш боротися за державну незалежність України."

Скажіть, будь-ласка, що таке нація і націоналізм у Вашому розумінні?

Націй існує багато. Кожна з них або має свою державу, або бореться за неї. Коли говоримо національний, то маємо на увазі державний, бо все це пов’язано з державою. Нема держави - нема нації. Нація виявляє себе у прагненні збудувати державу. Нація і націоналізм тісно пов’язані між собою, вони не можуть існувати одне без одного, нічого так боятися тих націоналістів. Нас лякали німецьким націоналізмом (фашизмом), російським (шовінізмом), але ж даруйте, шановні , український націоналізм не має з ними нічого спільного. Наш націоналізм - це визвольний рух, який боровся за побудову своєї держави. Націоналісти дбають про розвиток духовного, матеріального, культурного, дбають про розбудову своєї держави. Для них не має якогось класу, як то в комуністів чи соціалістів, всі українці є рівноправними. Націоналісти це ті , хто відстоює інтереси своєї нації.

Всі ми є громадянами, але не всі націоналістами. Через це й маємо таке здискредитоване й ненависне ставлення деяких "компрометуючих громадян" до націоналістів. Я б їх просто назвав "ворожими елементами".

Розкажіть про свою підпільну діяльність.

Я був інструктором підпілля (1937 - 1939рр.) Серед Львівського робітництва. Зорганізував підпільну друкарню та підпільну лабораторію, де виробляли вибухові матеріали. У всьому тому допомагали люди, селяни в чиїх хатах ми перебували часом місяцями. Це були справжні герої не мало значення в якому куточку України ти організовуєш свою діяльність. В той час я працював на Дніпропетровщині , Донбасі там такі ж самі люди були, такі ж українці, я не відчував ніякої різниці.

Входив до складу проводу Бандери виконував організаційну роботу: це вишкіл людей, їх підготовка. Я був одним з організаторів проголошення Державної Незалежності 30 червня 1941 року. Німці вороже поставилися до створення нашої держави, тому ми почали створювати самооборонну і діяли проти німецького терору. В 1942 році діяла УПА яка мала головний штаб та 3 військові округи : УПА Захід, УПА Північ та УПА Південь. Я був керівником останнього, а в 1950 році коли Роман Шухевич загинув, я перейняв його обов’язки.

Напевне важко Вам доводилось, як то кажуть, між двох вогнів.

Що й казати. Коли Польщу окупували німецькі та російські війська (1 вересня 1939року), нам було важливо здобути зброю. Нам ніхто не міг допомагати, тому мали розраховувати лише на власні сили. Коли 22 червня розпочалась війна, такі країни як Англія, США допомагали радянським військам, тобто ми тут лишались без допомоги. Нам би не вдалося втримати 200 тисячну армію якби не наш український народ. Найголовнішим було те, що в боротьбі ми були не самі, ми мали союзників. Це були народи поневолені Москвою. З полонених інших національностей німці зорганізували загони кинули їх проти нас, але ми порозумілись з ними і вони перейшли на наш бік. Тому в 1943 році ми зібрали перший конгрес поневолених Москвою народів. В нас н коли не було расизму, тому ми завжди знаходили підтримку серед інших народів.

Як Ви можете охарактеризувати теперішню ситуацію в Україні?

Сталося багато змін, але зараз важливо щоб Українське козацтво виховувало людей в дусі патріотизму боротьби за державну незалежність. Козацтво це одна з формацій, де має виховуватись населення в дусі державотворчої роботи, а це націоналізм. Зовсім недоречним вважаю мовне питання. Як українська нація, так і українська мова.

На жаль зараз ведеться широка пропаганда спрямована проти українського націоналізму проти нашої держави. Мені здається, що людям просто не вистачає інформації. В свій час ми видавали книжку "Хто такі бандерівці за що вони борються" навіть російською мовою, то може було б доречним перевидати її зараз.

Незабаром свято. Щоб Ви хотіли побажати нашим читачам?

Знаєте, не тільки побажати хочеться. Перш за все ми маємо це свято організувати. Це триденне свято Покрови, Українського козацтва, УПА воно має стати загальнонаціональним святом. Щоб це було так, кожен має зробити конкретний вклад в розбудову нашої держави, в її добробут, культурний та духовний розвиток. І, як то кажуть, не словом а ділом ми маємо закріплювати тверду основу будови нашої держави.

Розмову вела Людмила ХМАРА