Культура і мистецтво: ПРОСТО СОФІЯ

В її очах – живе сонце. Вона малює ельфів, янголів та чарівні пейзажі. Вона поєднує творче світосприймання та діловий прагматизм, носячи в карпатській тайстрі підручник з юриспруденції. Вона – Софія Розуменко.

– Малювати я почала раніше, ніж навчилася писати. Помітивши мої здібності, мама віддала мене до художньої школи № 6 імені Жукова. Зараз я навчаюся на другому курсі юридичного факультету.

Коли вибирала спеціальність, то свідомо хотіла, щоб це було щось нове і кардинально протилежне тому, чим звикла займатися. Юриспруденція – наука цікава, але для себе продовжую займатися творчістю.

– Уявляєш себе вільною художницею, яка подорожує з мольбертом?

– У наш час треба мати якусь конкретну, прикладну спеціальність, але все ж хотілося б мати більше часу для творчості.

– Що дарує тобі натхнення?

– Натхнення мені дарує муза (загадково посміхається). А ще моя улюблена вчителька, надзвичайно творча особистість. Поряд із нею зростаєш і професійно, і духовно. І, звичайно, друзі мого дитинства, разом із якими я навчалася в художній школі. Ми зустрічаємось, обговорюємо картини один одного, ділимось враженнями, а незабаром плануємо невеличку виставку своїх робіт.

– У тебе є мрія?

– Мабуть, це і є мрія – бути вільною художницею. Але щоб жити нормально, потрібно вчитися.