Історія, філософія, релігія: ВИТОКИ БРАТЕРСТВА
До 360-річчя мирної угоди між козацькою Україною і Кримським ханством
Тарас Чухліб,
доктор історичних наук
Протягом багатьох століть козацтво торувало собі шлях до Чорного моря, а в стосунках між українськими гетьманами та кримськими ханами були різні періоди співіснування – від жорстоких війн до спільних військових походів та миру.
Зародження військово-політичних відносин між українцями і татарами відбулося ще на початку ХVI століття, коли у 1521 році черкаський староста Остафій Дашкович на чолі козацьких загонів спільно з ханом Магмет-Гіреєм здійснив похід на Москву та Казань. Але на вищий рівень козацько-кримські стосунки вийшли вже у наступному, буремному XVII столітті. У грудні 1624 року запорозький гетьман Михайло Дорошенко уклав мирну угоду з Кримським ханством, яка містила положення про взаємний ненапад та спільну боротьбу з ногайськими ордами Північного Причорномор’я. Джерела засвідчують, що весною 1628 року М. Дорошенко надав військову допомогу Шагін-Гірею, якого обложили у Бахчисараї бунтівливі ногайці. Очевидець тих подій стверджував, що козаки втратили тоді біля тисячі чоловік, але облогу столиці Кримського ханства Бахчисараю мурза Кантемир змушений був зняти. На знак подяки, засвідчував документ, «українські козаки були з великою гостинністю прийняті ханом. Їм було дозволено поставити свій прапор із зображенням хреста на стіні ханського палацу...»
Із початком Національно-визвольної війни українського народу середини XVII століття гетьман Богдан Хмельницький висилає низку своїх послів до Бахчисараю. У результаті цього 25 лютого 1648 року між козацькою Україною та Кримським ханством було укладено мирний договір, який передбачав: встановлення дружніх відносин, надання один одному необхідної військової допомоги, заборону татарам спустошувати українські землі, належну оплату гетьманом військових послуг Криму в боротьбі з Польщею. Історики назвали цю угоду Великим козацько-татарським союзом.
У середині квітня 1648 року Б. Хмельницький особисто виїжджає до Бахчисараю, де, згідно із записами сучасників, «що треба було розмовляв наодинці» з ханом Іслам-Гіреєм ІІІ в його палаці. Саме у цей час один із ханських придворних залишив такі свідчення про українського гетьмана: «...Істинний лев, командир запорозьких козаків, людина розумна і богатир безстрашний». За кілька тижнів після цих переговорів до козацької армії приєдналося понад 20 тисяч татарських кіннотників. Добре вишколені й загартовані у багатьох боях кримські вояки допомогли українцям здобути історичні військові перемоги у Корсунській та Пилявецькій битвах 1648 року, Зборівській битві 1649 року, Батозькій битві 1652 року. Але справжнім тріумфом українсько-татарської військової співпраці стала блискуча перемога об’єднаних сил України та Криму над багатотисячною армією Московського царства під Конотопом у червні 1659 року!
Сьогодні, святкуючи 360-річчя від початку Національно-визвольної війни під проводом гетьмана Богдана Хмельницького, необхідно відновити історичну справедливість та не забувати про відзначення Великого союзу 1648 року між Чигирином і Бахчисараєм, адже він заклав основи для утворення Козацької держави – Першого Українського гетьманату.
