Cучасне козацтво: ВСЕ МИНАЄ, ТА НЕ МИНАЄ КОЗАЦЬКА СЛАВА


Колишній працівник Секретаріату Президента Україн про ситуацію в державі та козацтві
– У чому вбачаєте причини кризової ситуації в Україні?

– Україна переживає непростий період, пов’язаний з певним переосмисленням цінностей, коригуванням політичної діяльності головних учасників політичного процесу. Виявилося, що всі ми різні, і для деяких опонентів ця різноплановість стала не лише справжнім відкриттям, а подекуди навіть у думках – нестерпною. Але, у той же час, нас об’єднує одне – ми відчуваємо себе громадянами України, усвідомлюємо, що це наша країна, і нам у ній жити. Причину сьогоднішньої кризи я бачу у політичній нетерпимості, яка походить від цілком природних уявлень періоду ранньої державності, романтичних та ідеальних за своїм змістом. Коли носії цих уявлень, провідні політичні сили країни, зустрілися з сучасними реаліями, деякі з них стали шукати нових рішень, інші ж не прийняли цю реальність і поставили во главу всього захист традиційних цінностей. Цей процес розпочався ще на початку 90-х. Тепер ми спостерігаємо його кульмінацію. Казати, що все тихо і спокійно – це неправда. У наш час визначається парадигма майбутнього розвитку країни. На мій погляд, це неминучий період, і його треба пережити, тим більше, що ніхто з політиків не ставить під сумнів: усі ми – громадяни однієї країни і один народ.
– Ви активний учасник козацького руху, Вас добре знають козаки та отамани, які Ваші плани стосовно козацтва?
– Був і залишаюся вірним козацькій присязі. Вивчаючи історію козацтва та беручи практичну участь у сучасному козацькому русі України, зрозумів, що сучасне Українське козацтво має зарубіжні історичні та сучасні аналоги. Передусім, маю на увазі Російську Федерацію, на території якої розташовані Донське, Кубанське та інші козацькі війська. Принагідно додам, що існують козацькі утворення у діаспорі на американському континенті та у Європі. Нещодавно я дійшов висновку, що Українське козацтво, зокрема, Запорізька Січ, має свій західний аналог у вигляді Тевтонського Ордена. І Запорізька Січ, і Тевтонський Орден були військово-релігійними організаціями, які в умовах політичної роздрібненості країни виражали, формулювали і захищали інтереси етнокультурної спільноти. Обидві організації за своїм устроєм були лицарськими релігійними орденами. Тевтонський Орден відіграв вирішальну роль у створенні Німецької держави, Запорізька Січ стала історичною у створенні Української. І Тевтонський Орден, і Запорізька Січ після створення своїх держав втратили політичне значення. Вони мають схожу історичну долю. Тевтонський Орден було заборонено у 1809 році під час Наполеонівського завоювання німецьких земель. Через 25 років він відновив свою діяльність в Австрії, і нині діє в усіх країнах германського світу. Те ж відбувалося й в Україні з козацтвом: його було заборонено, потім відроджено. Гетьманське правління в Україні скасоване у 1764 році, Запорізьку Січ знищено у 1775 році, козацький устрій України відійшов в історію в 1782 році. Українське козацтво відродилося у 1917 році, Українська держава з гетьманським правлінням виникла у 1918 році. Козацькі організації в сучасній Україні створені у 1989-1990 роках і з 1991 року діють на всеукраїнському рівні. Все минає, та не минає козацька слава.

Січень 2009 року виявився для Володимира Бичека переломним періодом.

В середині січня йому виповнилося 45 років, а вже наприкінці місяця він звільнився з Секретаріату Президента України. Проте козацької діяльності не полишає. Редакція журналу «Гетьман» бажає панові Володимиру, активному учасникові козацького руху в Україні, засновникові та керівникові Козацького товариства Чернігівщини і Чернігівського Полку, який в образі «синьоокого полковника» з пісні «Козачка» увійшов у ісенний світ сучасної України, успіхів та сподівається, що такий знавець козацтва знайде шляхи реалізації свого потенціалу.