Особистості: ДУХ, ЩО ТІЛО РВЕ ДО БОЮ

У народі кажуть: один у полі не воїн. Звичайно, важко, майже не можливо, воювати із чисельним ворогом, коли ти сам. Ще важче, коли твої колишні соратники та однодумці, зневірившись, відреклися від боротьби, скорилися, почали влаштовувати своє тихе і мирне життя. Життя ситої та переляканої худоби.

Але є люди, які стоять над обставинами, над стадним інстинктом, над конформізмом і навіть над страхом смерті. Усе їхнє життя підпорядковане високій меті, а серце переповнене єдиною великою і незмінною синівською любов’ю до неньки-України.

У лаві незламних борців за волю нашого народу одне із чільних місць займає Володимир Васильович Андрушко, полум’яний патріот, невтомний революціонер, багатолітній політв’язень.

Ні енкаведистські облави, з яких дивом виходив живим підліток Володимир, коли допомагав українським повстанцям у 40-х, ні Мордовські концтабори у 60-х, ні Пермські у 80-х, ні постійні переслідування та гоніння влади не загасили у його грудях вогонь боротьби, не вбили той дух, що «…тіло рве до бою, рве за поступ, щастя й волю…», як сказав І.Я.Франко.

Ще й досі багато очевидців пам’ятають ту паніку, яку викликали в комуністичних окупантів синьо-жовті прапори та антибільшовицькі листівки, розповсюджені паном Володимиром містами та селами України. І це в часи «розвинутого соціалізму», коли на весь світ було оголошено, що виникла нова формація – радянський народ.

Сьогодні Володимир Васильович Андрушко – ювіляр. 5 грудня йому виповнюється 80 років. Письменник, поет, драматург, громадський діяч, багатолітній політв’язень не спочиває на «лаврах слави», а й досі бореться з різними ганебними явищами, які трапляються у правоохоронних органах і судовій системі, пише книжки, бере активну участь у громадському та політичному житті рідної Надвірнянщини та й України загалом.

Нещодавно, на День Свободи, Президент нашої держави Віктор Ющенко нагородив пана Андрушка орденом «За мужність» І ступеня. Нагорода знайшла свого героя. Многая Вам літа!

Богдан Кравчук