Економіка: ЗАРАДИ СТАЛОГО ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ СУСПІЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ
За матеріалами наради Мінпаливенерго України 22.06.2010, м. Харків
Осінньо-зимовий період для електроенергетики завжди був найскладнішим етапом, який давав оцінку фактичної готовності обладнання та персоналу до роботи в тяжких умовах максимальних навантажень. Зважаючи на особливу важливість забезпечення населення і народного господарства електричною енергією взимку 2010-2011 років, базуючись на інформації, якою володіє Держенергонагляд за результатами здійснення заходів з державного енергетичного нагляду, хочу надати стислий аналіз технічного стану електричних мереж електропередавальних організацій та організації їх експлуатації.
В Україні в електропередавальних організаціях знаходиться в експлуатації понад 1 млн. км повітряних і кабельних ліній електропередач напругою 0,4–150 кВ, більше 5 тис. підстанцій напругою 35–110 кВ загальною потужністю 72,3 тис. МВА, близько 200 тис. трансформаторних пунктів напругою 10(6) кВ, загальною потужністю 42,5 тис. МВА та близько 3 тис. розподільних пунктів напругою 10(6) кВ.
Обсяг розподільчих електричних мереж величезний, але існують усі передумови для забезпечення належної технічної експлуатації зазначених об’єктів електричних мереж. Потрібна лише щоденна системна робота електропередавальних організацій, починаючи з об’єктивної оцінки їх технічного стану, планування та належного виконання ремонтно-експлуатаційного та оперативного обслуговування, своєчасна заміна або реконструкція фізично зношеного обладнання. (а закінчуючи чим?)
Шановні колеги, подивіться на рівень дефектності по групах обладнання електричних мереж. Ця інформація підготовлена за даними статистичної звітності. Як ви бачите, рівень дефектності є незначним. Тоді виникає просте запитання. Чому за умови такого незначного рівня дефектності елементів електричних мереж при першому ж погіршенні погодних умов відбувається значна кількість технологічних порушень? Причиною цього, як показують результати перевірок Держенергонагляду, є відсутність системної організації ремонтно-експлуатаційного обслуговування електричних мереж.
Характерним прикладом впливу незадовільного технічного стану електричних мереж на надійність електропостачання споживачів стали масові відключення в електричних мережах через погіршення погодних умов 28-30 грудня минулого року та 6-8 січня поточного. У 20-ти електропередавальних організаціях (Вінницяобленерго, Волиньобленерго, Дніпрообленерго, Донецькобленерго, Житомиробленерго, Запоріжжяобленерго, Київенерго, Київобленерго, Кіровоградобленерго, Луганське енергетичне об’єднання, Миколаївобленерго, Полтаваобленерго, Прикарпаттяобленерго, Рівнеенерго, Сумиобленерго, Харківобленерго, Херсонобленерго, Хмельницькобленерго, Черкасиобленерго, Чернігівобленерго) відключалося з пошкодженням 108 ПЛ 35–110 кВ, загальною протяжністю 2,1 тис. км, понад 1,7 тисяч ПЛ 10(6) кВ, загальною протяжністю понад 26,1 тис. км, більше 6 тис. ПЛ 0,4 кВ, загальною протяжністю 7,4 тис. км. Без напруги тривалий час залишалися понад 3,3 тис. населених пунктів. Окремі населені пункти залишалися без електропостачання протягом тривалого часу. Наприклад:
? Херсонська область, Генічеський район, села Н. Дмитрівка, Веснянка повністю та частково Нова Олексіївка – понад 154 години, села Ясна Поляна, Семихатки, Червонопрапорне – понад 145 годин.
? м. Київ, селище Бортничі Дарницького району залишалось без електропостачання 174 години, селище Жуляни у Солом’янському районі – понад 146 годин, селище Рибне у Дніпровському районі – понад 143 години, селище Пирогів у Голосіївському районі – понад 122 години.
Усе це відбулося після “бравурних” звітів електропередавальних організацій про готовність до роботи в ОЗП 2009-2010 років і «виконання» ними заходів, передбачених наказом Мінпаливенерго України та вимогами відповідних галузевих нормативних документів.
Причина на поверхні – незадовільний стан трас повітряних ліній електропередач. Однак є й інше! Наші мережі (особливо які експлуатуються тривалий час) не витримують значних ожеледних навантажень. Тому потрібно знайти технічні рішення щодо посилення механічної стійкості елементів електричних мереж, з урахуванням непоодиноких випадків обледеніння, які спостерігаються останніми роками. Мабуть, слід переглянути нормативну карту районування по товщині стінки ожеледі, а також галопуванню (пляска) проводів та щодо швидкісного напору вітру.
Можливо, це лише епізод? Ні, ось що ми мали навесні поточного року. Тільки при проведенні обстежень електропередавальних організацій щодо їх готовності до пропуску повені та роботи в грозовий період було виявлено близько 25 тис. порушень вимог нормативно-технічних документів. Найбільшу кількість їх виявлено у ВАТ «Запоріжжяобленерго» – майже 3 тис. ВАТ ЕК «Миколаївобленерго» – близько 1,3 тис. та у ВАТ ЕК «Дніпрообленерго» — понад 1тис. Не кращий стан речей і в інших електропередавальних організаціях.
Основною причиною цього є незадовільна технічна експлуатація електричних мереж та низька якість фактичного виконання ремонтно-експлуатаційних робіт.
Підставою для такого висновку є кількість виявлених Держенергонаглядом порушень вимог нормативних документів.
Іншим підтвердженням ставлення електропередавальних організацій до питань технічної експлуатації мереж є кількість штрафних санкцій, сплачених останнім часом за невиконання приписів Держенергонагляду, які стосуються приведення в належний технічний стан електричних мереж. За 2008 рік загальна сума штрафів склала понад 800 тис. грн., а за 2009-й – понад 690 тис. грн. Згідно із Законом України ”Про електроенергетику” максимальна сума штрафу складає 5 тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або 85 тис. гривень. Для електропередавальних організацій така сума штрафів є символічною і не спонукає їх усувати недоліки в експлуатації обладнання.
Занепокоєння викликає відсутність належного контролю за якістю та фактичними обсягами виконаних робіт з капітального ремонту, технічного обслуговування на рівні майстрів виробничих дільниць, керівництва районів електричних мереж, виробничих служб та технічного керівництва електропередавальних організацій.
Здійснивши аналіз технологічних порушень за минулий та поточні роки, бачимо, що близько третини всіх технологічних порушень відбулося з вини персоналу електропередавальних організацій (незадовільне технічне обслуговування, дефекти ремонту). Найбільша кількість їх сталася в мережах Донецькобленерго – близько 7,5 тисяч з недовідпуском понад 2,3 млн. КВт*год., Дніпрообленерго – близько 4 тисяч з недовідпуском у 0,5 млн. КВт*год. та Київобленерго – майже 3,5 тисячі з недовідпуском близько 0,7 млн. КВт*год. В чому причина цього явища? По-перше, це незадовільна робота з персоналом, починаючи з підбору кадрів, їх навчання, та відсутність щоденного безперервного контролю за його роботою. Недостатня чисельність оперативно-ремонтного та ремонтного персоналу, який працює безпосередньо на об’єктах електричних мереж (електромонтери, майстри, диспетчери). Це становище негайно потрібно виправляти.
Слід зазначити, що відслідковується прямий зв’язок між зменшенням в останні роки обсягів інвестиційних вкладів у технічний розвиток, модернізацію та будівництво електричних мереж і обладнання та збільшення кількості технологічних порушень.
Так, зменшення загалом по Україні обсягів інвестицій у мережі з 2,3 млрд. грн. у 2008 році до 1,8 млрд. грн. у 2009 році супроводжувалося відповідним зростанням технологічних порушень в електричних мережах відповідно зі 115 тис. до 165 тис.
Таким чином, обґрунтовано зростаюче по роках спрямування інвестицій у розвиток електричних мереж, прямий шлях до зменшення кількості технологічних порушень на об’єктах електричних мереж електропередавальних організацій.
Наглядним прикладом незадовільного стану справ можна вважати південні регіони нашої країни, де останнім часом активно розвивається курортна інфраструктура щодо надання послуг з відпочинку громадянам. Передусім це стосується Чорноморського узбережжя, на якому електропередавальні організації вже не забезпечують потреби в обсягах електричної енергії навіть існуючих споживачів, не кажучи вже про замовників з будівництва. Однак у підрозділах Крименерго, Одесаобленерго, Миколаївобленерго, Херсонобленерго розвитку електричних мереж в курортній зоні приділяють недостатню увагу. Замість розвитку та посилення власних мереж застосовується практика встановлення автоматичних обмежувачів потужності, що викликає чисельні скарги споживачів, передусім населення. Особливо цим відзначається Крименерго та Херсонобленерго. А ми говоримо про необхідність збільшення товарного відпуску електричної енергії, задоволення зростаючих потреб населення в електричній енергії. Де логіка?
Тобто назріло питання удосконалення системи фінансування розвитку електричних мереж, у тому числі за рахунок запровадження оплати за приєднання до електричних мереж. При цьому необхідно в найкоротший термін забезпечити введення в дію Правил приєднання до електричних мереж.
Іншою причиною незадовільного стану мереж є неякісне планування робіт з капітального ремонту об’єктів електричних мереж та їх технічного обслуговування.
Заплановані на 2010 рік обсяги робіт з капітального ремонту та технічного обслуговування об’єктів електричних мереж є заниженими, а в окремих електропередавальних організаціях нелогічними, що є порушенням вимог галузевих нормативно-технічних документів, які регулюють питання їх ремонтно-експлуатаційного обслуговування.
Грубо порушуються вимоги галузевих нормативних документів щодо організації ремонтно-експлуатаційного обслуговування об’єктів електричних мереж. Ремонтні роботи проводяться неякісно та не в повному обсязі, а технічне обслуговування електричних мереж практично не здійснюється.
Окремо хочу зупинитися на деяких питаннях надійності електропостачання споживачів.
Про яку надійність можна говорити, коли електропередавальні організації сьогодні використовують для електропостачання споживачів понад 4,5 тис. безгосподарних об’єктів електричних мереж, що на 50% більше, ніж станом на початок 2009-го.
До складу цих об’єктів входять понад 1,7 тис. км повітряних і кабельних ліній електропередач різних класів напруги проти 1,2 тис. км станом на 01.01.2009 та понад 1,2 тис. підстанцій 10(6) кВ проти 1 тис. станом на 01.01.2009.
Найбільша кількість безгосподарних об’єктів знаходиться в електричних мережах наступних електропередавальних організацій: Запоріжжяобленерго – 741 або 16,2% від їх загальної кількості; Київенерго – 642 або 14%; Рівнеенерго – 422 або 9,2%; Крименерго – 419 або 9,2%; Київобленерго – 390 або 9,1%; Херсонобленерго – 328 або 7,2%.
Зростання кількості безгосподарних об’єктів пов’язано передусім з відсутністю нормативної бази щодо приєднання до електричних мереж 0,4-10 кВ.
Украй незадовільно ведеться робота щодо відновлення пошкоджених кабельних ліній електропередач різних класів напруги. Так, у Київенерго, на теперішній час пошкоджено близько 2 тис. КЛ 0,4-10 кВ, а обсяги відновлення становлять лише 3% за 5 місяців. Не кращий стан справ у Одесаобленерго, Дніпрообленерго, Херсонобленерго, Харківобленерго та інших.
Підтвердженням незадовільного технічного стану електромереж та їх експлуатації є чисельні скарги та звернення споживачів, які надходять як до самих електропередавальних організацій, так і до Мінпаливенерго України та Держенергонагляду.
Їх кількість з кожним роком зростає. Найбільше таких скарг надходить з питань технічного стану електричних мереж, збутових питань та якості електричної енергії.
Розгляд звернень громадян здійснюється Держенергонаглядом неупереджено та згідно з вимогами нормативних документів щодо користування електричною енергією.
Тому висновки Держенергонагляду за результатами розгляду звернень підтверджують чи спростовують неправомірність у діях як енергопостачальників, так і споживачів електричної енергії.
Держенергонагляд і в подальшому відстоюватиме вимоги законодавства у стосунках суб’єктів електроенергетики та споживачів енергії.
Відповідно до вимог Закону України «Про електроенергетику», Правил користування електричною енергією та на виконання вимог постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України в електропередавальних організаціях створено Інформаційно-консультаційні центри по роботі зі споживачами електричної енергії (ІКЦ).
Однак більшість споживачів про існування ІКЦ не знає. Відповідно до ІКЦ надходить незначна кількість звернень громадян щодо вирішення проблемних питань. Слід активізувати їх роботу та покращити інформування населення.
Також електропостачальниками майже не контролюються показники якості електроенергії.
Енергопостачальні організації при видачі технічних умов на приєднання споживачів електроенергії та укладанні договорів про постачання електроенергії не включають до них вимоги щодо показників якості електроенергії та не визначають умови здійснення контролю їх показників.
Перевірки скарг та звернень від громадян з питань якості постачання електричної енергії підтверджують їх обґрунтованість у понад 70%.
Одними із основних причин зазначеного є незадовільний технічний стан та експлуатація електропередавальними організаціями електромереж напругою 0,4 кВ та 6(10) кВ.
Електропередавальні організації не здійснюють періодичний контроль за дотриманням параметрів якості електричної енергії у власних електромережах, не розробляють заходів щодо приведення рівнів напруги на вводах споживачів відповідно до вимог державного стандарту та в більшості випадків формально підходять до розгляду скарг та звернень споживачів щодо постачання їм неякісної електроенергії.
З метою підвищення ефективності роботи Держенергонагляду в поточному році завершується впровадження Автоматизованої інформаційно-аналітичної системи енергетичного нагляду (АСЕН).
Зазначену систему буде використано у вирішенні такого важливого завдання, як прогнозування попиту на електричну енергію на довгостроковий та короткостроковий періоди, що, безумовно, потрібно Мінпаливенерго, НКРЕ та ДП «Енергоринок». Держенергонагляд прохає підтримати нас з цих питань.
Досі в Україні не розроблено концепцію приєднання електроустановок замовників до електричних мереж, що в кінцевому рахунку стримує не тільки впровадження Правил приєднання, а й самі інвестиції в розвиток та реконструкцію електричних мереж. Держенергонагляд бере активну участь у діяльності робочих груп, створених Мінпаливенерго та НКРЕ. Всі пропозиції інспекцією надано як до Міністерства, так і до Національної комісії.
Однією з нагальних проблем, що має місце в ОЕС України, є нерівномірність добового графіка споживання електричної потужності, що зумовлена нерівномірним попитом споживачів на електричну енергію та потужність протягом доби.
Аналіз споживання електричної потужності за годинами доби в робочі дні 2009 року показує, що різниця між споживанням в години максимального навантаження ОЕС України та нічної зони доби становила від 7167 МВт або 30,3% від середньодобового навантаження у грудні до 4270 МВт або 25,7% ? у травні, що суттєво зменшує можливості використання базової генерації, а також ускладнює ведення режимів.
У ринкових умовах регулювання споживачами добового графіка споживання електричної енергії є найбільш ефективним при застосуванні економічних методів управління, одним із яких є система тарифів, диференційованих за періодами часу.
Застосування такого методу управління попитом на електричну енергію забезпечується за умови використання потенційних можливостей споживачів щодо зниження споживаної потужності або переносення її в нічну зону доби.
Зараз необхідно передусім організувати через засоби масової інформації та інформаційно-консультаційні центри електропередавальних організацій популяризацію діючих двозонних та тризонних тарифів, диференційованих за періодами часу.
Шановний Юрію Анатолійовичу, шановні колеги!
Держенергонагляд у своїй подальшій роботі надаватиме електропередавальним організаціям фактично безкоштовний технічний аудит стану електричних мереж, стану їх технічної експлуатації. Застосовуватиме заходи впливу до недобросовісних споживачів електричної енергії з метою забезпечення рівня надійності роботи електричних мереж та сталого електропостачання суспільного господарства та населення країни. В цій роботі ми сподіваємося на підтримку Мінпаливенерго та розуміння з боку керівництва електропередавальних організацій.
