Сучасне козацтво: КОЗАЦЬКІ ЛЕГЕНДИ ОЧИМА ДІТЕЙ
Чи потрібна на Січі краса? Чому гетьман Сагайдачний проміняв жінку на тютюн та люльку? Яких козаків брали у походи? Хто і коли засновував козацькі селища? На ці та інші запитання шукали відповіді учасники Дитячого національного літературного конкурсу «Я козацького роду», і таки знайшли.
Дітлахи-переможці літературного конкурсу з’їхалися до столиці на урочисте нагородження. Розпочалося дійство зі складання символічної мапи України із регіонів-пазлів, на кожному з яких було написано легенду.
Як пояснив голова оргкомітету конкурсу Володимир Шерстюк 9 листопада 2009 року під час відкриття конкурсу Василь Вірастюк розривав булавою символічну мапу України із написом «Непізнане». Діти ж постаралися – листи надійшли з усіх регіонів, тож Україна стала «пізнаною» і «білих плям» на ній не залишилося.
Загалом результат конкурсу організатори оцінюють як позитивний: «На адресу оргкомітету надійшло близько 500 робіт з різних куточків України. Діти зібрали краєзнавчі легенди своєї місцевості, дослідили власні родоводи, тож журі важко було визначити переможців. Читаючи дитячі роботи зі Львівщини, Донеччини, Сумщини, Криму, Херсонщини та Полтавщини, ми щиро раділи. Адже те, що діти з усієї України гордо заявляють «Я козацького роду!», ще раз підтверджує, що країна в нас одна», – підкреслив пан Шерстюк.
Самі ж дітлахи радо ділилися своїми творчими здобутками.
Святослав Онуфрик з міста Ірпінь написав легенду свого роду про козака Антіна Левицького, якого за майстерну гру на бандурі побратими прозвали Соловейком. Під час одної з битв із турками Соловейко врятував бранку Маріам, покохав її і започаткував рід Святослава. До сьогодні гени предків дають про себе знати – з роду козака Сорловейка походять відомий композитор Роман Левицький, музиканти гурту «Брати Блюзу» Мирослав та Олег Левицькі.
10-річна Юля Євсюкова приїхала з міста Орджонікідзе, де колись була славетна Чортомлицька Січ і де, за легендами, кошовий отаман Іван Сірко вбив чорта. «До речі, могила Івана Сірка була у мого дідуся просто на городі, аж доки кошового не перепоховали, – розповіла дівчинка. – Я дуже люблю читати про козаків, пишу вірші, можливо, колись стану письменницею».
Перший крок на літературній ниві Юля вже зробила, адже організатори конкурсу планують видати дитячі легенди окремою книгою.
Деякі з учасників конкурсу робили справжні відкриття. Так Богдан Гандзюк з Луцька розповів цікаву легенду, що проливає світло на рядки відомої пісні «Ой на горі та й женці жнуть», а саме на оповідь про Сагайдачного, «що проміняв жінку на тютюн та люльку». Виявляється, славний гетьман справді мав незвичайну люльку, подаровану батьком. Вона була для нього оберегом і талісманом, запорукою перемоги. Тож коли довелося обирати між жінкою та люлькою, Сагайдачний обрав люльку.
Дехто з переможців дослідив топоніми своєї місцевості. Так Опанасюк Юля з Житомирщини написала легенду про заснування свого села. «Старі люди переповідають легенду, що в дубовому урочищі поблизу мого села в часи визвольної війни сталася знаменна подія, – розповідає дівчинка, кріплячи до мапи пазл свого регіону. – Гетьман Хмельницький з військом поклявся, що вирве ворогів України, як вітер вириває з коренем могутні дуби. А село наше козаки назвали Корнин».
Склавши «легендарну Україну», дітлахи пішли до етноклубу, де на них чекав святковий концерт, подарунки та козацький куліш.
«Під час концерту я вперше слухала спів кобзаря, а ще спробувала грати на справжніх козацьких литаврах. Це було так класно!» – ділиться враженнями Марина Дригало з Харківщини. Коли їхала до Києва, весь час думала, що ж то за козацькі подарунки на мене чекають. Можливо, шаровари подарують… А виявилося, що це корисні речі: путівки до козацького табору, книги, диски».
Під час свята Сашко Лірник розважав малечу своїми казками. Казкар розповів, що був у журі й мав оцінювати дитячі роботи, але в останній момент передумав: «Я відмовився оцінювати твори, бо вважаю, що всі діти – генії. Побачивши купу листів, які вони надіслали, я був надзвичайно вражений. Часом думаю, чи справді в наш час комусь потрібні мої химерні історії про козаків та героїв? А тут бачу, що їх збирає вся Україна! Якщо діти змалечку цікавляться своїм козацьким родом, то у нашої країни чудове майбутнє».
Наталка Приступ
