Наука: ДЛЯ ЖИТТЯ

Стольний Київ-град здавна був визначним науковим центром із розгалуженою системою різнотипних навчальних закладів, де працювали досвідчені педагоги і талановиті вчені.

Навіть консерватизм комуністичної системи не завадив багатьом столичним вишам

яскравими перлами сяяти на ниві світової науки.

Наше сьогодення, лібералізація всіх сфер суспільного життя, його багатогранність, реформа освіти, лавиноподібний розвиток сучасних технологій та інформаційних систем дали поштовх для створення навчальних закладів нового зразка, які відповідають вимогам часу. І якщо за справу беруться ентузіасти, амбітні, творчі люди, закохані у свою роботу, спрямовані на досягнення високої мети, – навчальний заклад дуже швидко набуває авторитету серед громадськості,

а також визнання держави.

“Vitae non scolae discimus” (вчимось для життя, не для школи) — це гасло є візитівкою

Національної академії управління – столичного вищого навчального закладу IV (найвищого) рівня акредитації, який готує фахівців із маркетингу, фінансів і кредиту, міжнародної економіки, обліку й аудиту, банківської справи, правознавства та комп’ютерних наук. Про роботу закладу, його проблеми і досягнення нам розповідає ректор Національної академії управління, доктор економічних наук, професор Сергій Аркадійович Єрохін.

– Концепція вашого журналу під назвою «Гетьман» певною мірою співвідноситься із місією Національної академії управління: готувати не просто студентів, не просто суспільних лідерів, а лідерів своєї долі. Це реально, коли людина має відповідну професію, коли вона відповідальна і зосереджена на справі.

Тому Національна академія управління виховує серйозне ставлення до навчання, забезпечує здобуття сучасної професії. Серед 5 тисяч випускників нашої академії є і міністри, і депутати Верховної Ради, і відомі підприємці та науковці. Всі вони – гетьмани власної долі – ведуть свою родину, свій бізнес. А згодом ведуть і країну в галузі, в якій вони фахівці. Серед них – міністр України з питань надзвичайних ситуацій В.Шандра, Генеральний директор клубу «Шахтар» С.Палкін, президент групи компаній «Сатурн» Р.Шерстюк, кандидат юридичних наук, радник київського мера М.Гримська та багато інших відомих людей.

Після закінчення академії перед нашими випускниками, здебільшого, відкриваються три шляхи: державна служба, бізнес і наука. Десятки випускників НАУ вже захистили кандидатські дисертації. Тобто академія стала досить потужним науковим центром, укомплектованим відповідними кадрами, здатними проводити серйозні дослідження. На факультеті інформаційних технологій це професор Лопатіна, лауреат державної премії в галузі науки і техніки професори Савєнков і Баклан. Вони не тільки викладі, а й дослідники і практики. Адже «гетьманів» власних долі, бізнесу і країни можуть підготувати лише «гетьмани» науки і освіти – дуже креативні люди. Середній вік нашого викладацького складу – далеко не пенсійний. Намагаємося поєднувати зрілий досвід і заповзятість молодих, які краще знають інформаційні технології, іноземні мови. Таку якість освіти можна підтвердити тільки випускниками, їхніми знаннями і широкими міжнародними зв’язками.

Ця співпраця реалізовується як на Заході, так і на Сході. Якщо говорити про Росію, то в нас тісні зв’язки з університетами Москви, Санкт-Петербурга, Воронежа та Курська. На Заході – це Польща, Словаччина, Угорщина і Великобританія. Передусім Великобританія, де нашим основним партнером є Університет Центрального Ланкаширу в м. Престоні, з яким ми реалізовуємо багато програм, який нас акредитував на Британському ринку освіти.

Щодо визнання дипломів НАУ за кордоном, слід мати на увазі дві складові: ми – діти нашої освітньої системи. А визнання вирішується загальнодержавною практикою та міждержавними угодами. Навіть у стосунках із Росією питання взаємного визнання не є простим. Але мені було дуже приємно зустріти в одному із міжнародних аеропортів випускницю НАУ, яка повідомила, що без проблем легалізувала диплом магістра фінансів нашої академії у Сполучених Штатах Америки, оскільки НАУ є у списках відповідних агенцій, які перевіряють і контролюють якість викладання і навчання. І це не єдиний приклад.

Для них важливі дві складові: хто навчав і чому навчав. Наприклад, телефонують до нас у відділ кадрів із Каліфорнії, з’ясовують деякі прізвища випускників, розшифровку. Тому ми, можливо, єдиний в Україні університет, який публікує повний список своїх випускників у латинській транслітерації. На сайті представлені всі дисципліни, всі викладачі. Таким чином ми працюємо на якість диплому, підтримуємо цю якість і після випуску, а якість знань випускників працює на рейтинг нашого ВНЗ.

Вступають до Національної академії управління за загальними правилами, які існують у нашій державі для вишів відповідного рівня.

Система тестування існує в цілому світі. Вона прогресивна. Тестування народилось як фактор боротьби із корупцією при розподілі бюджетних коштів. Будучи деканом одного із провідних факультетів великого економічного ВНЗ, я дуже добре знаю той тиск, який чинили навколо цих питань. Але не можливо одним заходом вирішити два системні завдання. Боротьба з корупцією потім перенеслася на підвищення якості навчання. А під час вступу у нас корупція відсутня, адже ми боремося за свого студента, хоча маємо високий середній бал – 175. У нас обопільний відбір: абітурієнти шукають нас, а ми шукаємо їх. Тут боротьба з корупцією плавно переросла у боротьбу за якість. Звичайно, реформи проводять дещо адміністративними методами. Дію сертифікату слід було б зробити безстроковою, потрібно включити атестат у систему тестування. Необхідно вирішити, що робити із людьми, які закінчили школу раніше, але хочуть навчатися, адже закон не має зворотної сили і той, хто закінчив школу раніше, повинен мати можливість реалізувати право на навчання зараз. Особливо це показово на заочному факультеті.

Наша система освіти потребує дуже важливого вдосконалення, адже воно стосується десятків тисяч громадян.

Найневдалішим є рішення про 12-річне шкільне навчання. Це халепа, в яку тягнуть суспільство. В умовах української ментальності, забезпеченості, тривалості життя, ринку праці вона руйнуватиме і середню, і вищу школу, а також ринок праці, особливо під тиском демографічної проблеми.

Ми раніше виходимо на пенсію, у нас значно коротший середній вік. Тому більше навчатися ніяк не виходить. До речі, Росія залишила 11-річну школу. Здається, для наших соціальних стандартів, для нашого менталітету цей термін також найбільш оптимальний.

Продовжуємо розмову із завідуючим кафедрою інтелектуальних систем,

доцентом, кандидатом технічних наук

Ігорем Всеволодовичем БАКЛАНОМ.

– Національній академії управління лише 18 років. Це один із нових пагонів незалежної України. Тому він зобов’язаний бути європейським. Звичайно, найкраще з радянської системи ми беремо до свого арсеналу, модернізуємо, поліпшуємо і виводимо на світовий рівень.

На нашому напрямку працює три штатні доктори, шість доцентів – кандидатів наук. Викладацький склад посилюється молодими хлопцями і дівчатами, які виконують вимоги до звання «старший викладач», «асистент». Поряд із викладацькою вони займаються і науковою роботою. Ми видаємо два журнали – економічний і юридичний.

Комп’ютерний напрямок – молодий, ми щойно отримали ліцензію на навчання студентів за програмами спеціаліста і магістра. І уже маємо три свої випуски бакалаврів.

У нас є п’ять комп’ютерних класів, що обслуговують студентів комп’ютерного напрямку, а також студентів, які вивчають інформаційні системи обліку, інформатику, юриспруденцію та економіку.

Кожних два роки ми намагаємось оновлювати парк комп’ютерів, розвивати базу. Більшість класів обладнані комп’ютерами із плоскими екранами, сучасними дошками, а також викладацькими комп’ютерами, з яких проводиться управління навчальним процесом. Аудиторії облаштовано як комп’ютерно-лекційні.

На комп’ютерному факультеті лекції завжди ведуть за допомогою проекторів, викладачам надають ноутбуки, таблиці, малюнки, за допомогою чого вони демонструють своїм студентам матеріали лекцій та наочність. У нас це вже увійшло у практику. Економісти і юристи також вирішили використовувати ці засоби у своїй практиці. Практично на днях прийнято рішення придбати ще три комплекти, щоб кожен викладач зміг використовувати технології із комп’ютерним оснащенням.

Методика складання навчальної програми як симбіоз включає в себе і академічні знання, і ті модерні надбання, без володіння якими не мислимий сучасний спеціаліст.

Крім того, на практиці ми використовуємо найсучасніші операційні системи навчання. Наші комп’ютери забезпечені ліцензованими оригінальними програмами, які ми отримуємо за академічною ліцензією. Кожен рік передплачуємо найсучасніші програмні засоби.

Навесні 2009 року НАУ проводила курси підготовки для викладачів шкіл, ліцеїв та гімназій Києва. Їх ми проводимо систематично. Наступні розпочалися в середині лютого – знову безкоштовно. Це наші спонсорські академії для підняття комп’ютерної грамотності серед учителів.

До нас приходять учителі навіть фізкультури, які у своїй роботі також використовують комп’ютери. Звичайно, вчителі фізики і математики, іноземних мов, географії використовують комп’ютер значно інтенсивніше.

Нещодавно до нас звернувся Солом’янський РВНО із проханням провести навчання із наступною групою вчителів. Ми окремо працюємо із директорами, яких знайомимо із новинками світових інформативних технологій і допомагаємо освоювати вжиткові речі для їхньої управлінської роботи.

Національна академія управління взяла участь у створенні студентського телебачення. Трансляція проходить на перервах у нашій локальній мережі, а також розміщена в Інтернеті.

Академія також намагається змістовно організувати дозвілля студентів: працюють спортивні секції, вокальна студія, студентський театр, КВН. Наші баскетболісти – одні з найкращих серед студентських команд Києва. Дуже популярним є футзал, важка атлетика, плавання. Театр поставив відомий мюзикл «Метро», а зараз ставитимуть «Тінь» за Андерсеном. Два рази на семестр наша вокальна студія проводить свої концерти. Керують студіями запрошені фахівці. У самодіяльності беруть участь і викладачі: співають, танцюють, декламують.

Пальма на східцях (la scala) отримала назву «Пальма знань». Це найулюбленіше місце студентів, де вони фотографуються у мантіях після отримання дипломів.

Студенти мають вільний доступ до комп’ютерів, принтерів, завжди можуть роздрукувати свої лабораторні, курсові та вільно користуватися Інтернетом.

При академії існує асоціація випускників. Вона покликана згуртовувати випускників і студентів, допомагати із працевлаштуванням тощо. Адже наша академія – недержавна; багато випускників – бізнесмени, які беруть на роботу наших студентів.

Госпрозрахунковість дає можливість утримувати в чудовому стані й приміщення, і матеріальну частину. Оплата за навчання – помірна.

Майбутні студенти також наділені увагою: курси, підготовка тощо. Всю цю роботу виконує виконавчий директор Плотнікова Лідія Іванівна, кандидат економічних наук, професор.

В Академії видається журнал студентів усіх поколінь «Студент». Видання передплатне, виходить щомісячно. Це загальнонаціональний глянцевий, кольоровий, ілюстрований журнал, головним редактором якого є студентка.

Символом Національної академії управління є квітка чорнобривець. Оспівана в піснях, вона символізує глибоку національну і демократичну основу колективу академії, здатність нести світло, не втрачати свого жовтогарячого цвітіння навіть у несприятливих умовах і презентує вічну красу молодості, властиву студентству.

Щорічна премія ВНЗ – «оскар» академії, який називається «Marigold», що в перекладі також означає «чорнобривець». Це бронзова статуетка стрункої дівочої постаті, яка ніби виростає із чорнобривця, образ дівчини-квітки, берегині Національної академії управління, що символізує єдність людини і природи, юність та творче натхнення.

Премією нагороджують кращих викладачів та студентів, які зробили значний внесок у розвиток академії.

А їх багато – лицарів науки та вдячних вихованців своєї аlma mater. Спілкуючись із ними, душа сповнюється радістю, а устам хочеться вслід за поетом повторити:

…розквітають і квіти, і доля на моїй українській землі...

Богдан КРАВЧУК