Медицина: ГОЛОВНИЙ ЛІКАР – ЦЕ ПЕРЕДУСІМ ФАХІВЕЦЬ СВОЄЇ СПРАВИ, А ВЖЕ ПОТІМ – ХОРОШИЙ МЕНЕДЖЕР

Іван Вінніков, керівник госпрозрахункової стоматологічної поліклініки № 1 міста Києва:

ГОЛОВНИЙ ЛІКАР – ЦЕ ПЕРЕДУСІМ ФАХІВЕЦЬ СВОЄЇ СПРАВИ, А ВЖЕ ПОТІМ – ХОРОШИЙ МЕНЕДЖЕР

5 липня 2011 року в Колонній залі Київської міської державної адміністрації (Хрещатик, 36) відбулася зустріч голови КМДА Олександра Павловича ПОПОВА з працівниками медичної галузі. На зустрічі були присутні начальники управлінь охорони здоров’я районів міста Києва і державних адміністрацій, керівники усіх закладів охорони здоров’я районного та міського підпорядкування, керівники новостворених амбулаторій, поліклінік, а також медичних підприємств. З цього приводу ми поспілкувалися з керівником госпрозрахункової стоматологічної поліклініки № 1 міста Києва Іваном Євгеновичем ВІННІКОВИМ.

– Які головні питання голова КМДА обговорював із медиками?
– На зустрічі обговорювалися питання соціальної політики, медичного забезпечення, а також уже відомих пілотних проектів у місті Києві. Хочу нагадати, що наша столиця, як і Донецька, Дніпропетровська та Вінницька області, є учасницею цього своєрідного експерименту. Учасницею проекту є і очолювана мною поліклініка – госпрозрахункова стоматологічна поліклініка № 1 міста Києва, що базується на комунальній власності.

– Чому саме ваша поліклініка зацікавила міську владу у зв’язку із зазначеним проектом?
– Ми вже десять років працюємо на госпрозрахунку, тобто без бюджетних коштів. Наша клініка працює з касовим апаратом і за утвердженим у КМДА прейскурантом. Крім того, ми сплачуємо всі відповідні податки і є рентабельним медичним підприємством.
Варто зазначити, що упродовж трьох років по-ліклініка надає декретованій групі – інвалідам, учасникам війни, пенсіонерам, дітям – десятивідсоткову скидку.

– У чому полягає пілотний проект? Скільки він триватиме?
– Прикладом цього проекту може слугувати наша клініка, адже ми маємо касу, прейскурант, видаємо квитанції, надаємо скидки у лікуванні певних груп населення, перебуваємо на власному фінансуванні тощо.
Тривалість пілотного проекту залежатиме від КМДА. На мою думку, він на часі, адже ми перейшли до ринкових відносин, фінансування державних клінік є недостатнім. Я вважаю, що за госпрозрахунковими підприємствами – майбутнє.

– Відомо, що госпрозрахункові організації зацікавлені у клієнтах і, як наслідок, – у наданні якісних і вчасних послуг. Крім того, приватні установи оснащені сучасними технологіями, що також сприяє ефективному і кваліфікованому наданню медичних послуг. Які ще чинники ви можете назвати на користь такої форми господарювання?
– На мою думку, сьогодні це найоптимальніша форма роботи. Ми щодня чуємо, що бюджетних коштів бракує. Тому потрібно заробляти самим. Давно точаться дискусії про страхову медицину, але, як кажуть, «віз і нині там». Але всім відомо, що медицина не може існувати лише на внески громадян. У всіх країнах, навіть найрозвинутіших, на страхову медицину існують дотації – чи то державні, чи то промислові. У нашій країні цього поки немає.
Слід зазначити, що у Києві нещодавно з’явилися лікарняні каси. А це вже перший крок до розвитку страхової медицини. Я сьогодні стовідсотково за приватизацію медичних установ. Керівники приватних підприємств дбатимуть про розвиток своєї установи, з’явиться конкуренція, що позитивно вплине і на ціни, і на обслуговування.

– Усе сказане вами є, очевидно, основою для досить потрібної у нашій країні медичної реформи…
– Звичайно. Наприклад, моя безпосередня професія – стоматологія – сьогодні в занепаді. Це щодо бюджетних організацій, адже їм катастрофічно не вистачає коштів. А це, у свою чергу, суттєво впливає на якість обслуговування. Це зайвий доказ того, що потрібно переходити на самоокупність.
У бюджетних медичних закладах хворі також платять, але невідомо, куди ті кошти йдуть. Сучасна медицина повинна бути прозорою і працювати за принципом «тариф – каса – чек».
Усе сказане мною і є основою пілотного проекту. Якщо його підтримає КМДА і Управління охорони здоров’я, то медицина в нашій країні почне розвиватися.

– Однак відомі факти, коли приватні клініки готові лікувати здорових пацієнтів, головне – отримати гроші…
– Такі випадки, здебільшого, трапляються на приватних підприємствах, які платять єдиний податок незалежно від прибутку. Крім того, ці підприємства мають невелику кількість працівників (близько шести) і обмежену кількість послуг. А, наприклад, наша установа – це і хірургічна стоматологія, і лікування зубів, і протезування, і ортопедична стоматологія, і рентген-кабінет, тобто весь комплекс стоматологічних послуг. Для такої кількості послуг необхідні відповідні дозволи. Якщо на приватному підприємстві у середньому сім працівників, то наша клініка налічує 70 співробітників.

– Поділіться з нашими читачами і своїм досвідом адміністратора. Наскільки складно керувати таким великим колективом і розвивати підприємство?
– Зараз модно говорити, що головний лікар повинен бути гарним менеджером. Я з цим не зовсім погоджуюся. Головний лікар повинен бути професіоналом передусім у своїй основній роботі. Зараз, на жаль, це зустрічається рідко. Молода команда на чолі з молодим менеджером часто не знає суті виробництва. Знати основні принципи менеджменту – ще не означає бути гарним керівником у медичній галузі. Взяти хоча б Амосова. Він був і чудовим хірургом, і чудовим керівником. Те саме можна сказати і про Шалімова, і про багатьох інших лікарів.
Зараз стоматологію диференціювали – один лікує, другий протезує, третій – відповідає за наркоз. Коли я навчався, то нас учили робити все. Ми вміли надавати навіть гінекологічну та отоларингологічну допомогу, що особливо актуально для лікарів, які працюють у селах. На жаль, медицина у селах сьогодні зовсім занепала.

– Під час відвідання вашої клініки впадає у вічі чудово підібрана команда. Як ви зуміли сформувати такий колектив?
– Я керуюся старим, добре відомим правилом: «Кадри вирішують усе». Саме тому наші працівники щороку відвідують курси підвищення кваліфікації. А головний наш принцип – працівник повинен бути спеціалістом. Мушу констатувати, що рівень сучасних медиків значно нижчий, ніж 30-40 років тому. Раніше була серйозніша медична школа. Але ми даємо шанс молодим – хто хоче, той навчиться своїй справі. Можу з упевненістю сказати, що в нашій клініці залишаються працювати тільки професіонали.

Спілкувався Ігор КРАВЧУК