Київ: ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО – НА СЛУЖБУ ЛЮДЯМ

В Україні відбувається житлово-комунальна реформа, оптимізується управління галуззю, змінюється найменування і якість послуг, зростають тарифи. Сьогодні ми розмовляємо з директором житлово-комунального господарства Шевченківського району міста Києва Олександром Васильовичем БУЗІНСЬКИМ

– Як розпочалася ваша трудова діяльність?
– Народився я у Києві 1983 року, навчався у Київській середній школі № 277. Після закінчення вступив до Київського індустріального технікуму, навчався на інженера. По закінченні вступив до університету «Україна» на спеціальність «інженер-електронник», де здобув вищу освіту. Розпочав трудову діяльність на СВС «Дніпро» у Вишгороді електромонтером третього розряду, згодом працював у товаристві з обмеженою відповідальністю, де був також електромонтером і начальником дільниці, здавав дільниці під сигналізацію.

– Як відомо, ви знаходите час і для спорту?
– З дитинства займався футболом, маю багато нагород, дипломів, медалей. Зараз виступаю за команду УЖКГ Шевченківського району, капітаном якої є Пантелеєв Петро Олександрович. Команда має чимало нагород.

– Як ви скрізь встигаєте?
– Далася взнаки робота на фірмах, в організаціях, де я здобув досвід, намагаючись скрізь працювати на результат. Адже недисципліновані там довго не затримувалися. За потреби, ми могли працювати дві до- би поспіль. Так само дисципліну виховує й спорт. Скрізь, де я побував, була відповідальність.
Після закінчення університету я обійняв посаду енергетика – інженера першої категорії у ЖКГ Шевченківського району, де директором працює Віктор Кирилович Шовковський. Саме через нього я потрапив у футбольну команду Шевченківського району. На роботі обстежував електрощитові Шевченківського району, були перевірки по ЖЕКу. Робота сподобалася. Хочеться, щоб і Київ, і ці будинки були у належному стані, а також асфальтне покриття, під’їзди, освітлення, труби, інженерні мережі.
Мені дуже приємно, що великий колектив, який знаходиться у моєму підпорядкуванні, відповідально ставиться до роботи. Хотілося б, щоб люди мали більшу заробітну платню, адже вони багато працюють. Вважаю, що керівник повинен бути не тільки лідером, а й другом.

– Як стосовно довіри до людей?
– Між людьми, звичайно, повинна бути довіра, але контроль також необхідний. Таке життя: є людина, яка віддає себе повністю роботі, а є такі, яких треба підганяти, зайвий раз проконтролювати. Сьогодні немає завдань, які неможливо не виконати. Але кожен повинен бути на своєму місці. Найголовніше – щоб не було претензій від мешканців, адже ми працюємо для людей, намагаємося надавати їм якісні послуги. А якщо є недоліки, потрібно негайно їх усувати. На жаль, сьогодні ми маємо недоукомплектацію кадрів. Людей можна зрозуміти, бо зарплатня невелика. Робота важка, особливо у зимовий та осінній період: прибирання листя, снігу, льоду. Двірниками, зазвичай, працюють жінки, а це фізично важко.

– Скажіть, будь ласка, якщо ви йдете територією іншого району і бачите, що хтось кине недопалок, ви зробите зауваження?
– Я не хотів би про себе говорити, як про лицаря без страху і докору, але з дитинства я не міг пройти, коли ображають меншого або чиниться несправедливість. А сьгодні, коли я вже зріла людина і обіймаю таку посаду, тим паче. Це не робота, а спосіб життя. І я зроблю зауваження, коли твориться неподобство не лише в Києві, а й у Вінниці, Херсоні чи іншому місті. Потрібно бути насамперед громадянином і патріотом своєї держави.

– У мене складається враження, що робота у вас цілодобова.
– Можна сказати і так. Телефон у мене ввімкнутий дійсно цілодобово. Якщо трапляються аварії, ми відразу виїжджаємо, іноді не викликаючи аварійну службу, бо за неї також треба платити, намагаємося зекономити трохи коштів. Тобто доводиться постійно думати, як вийти з тієї чи іншої ситуації.
Робота складна, як би не продумував і не планував свій день, щоденно зненацька можливі різні непередбачувані ситуації. То злива, то буревій наробить шкоди. І тому ми повинні бути завжди напоготові. Адже за нами люди.
Водночас хочу звернутися і до киян: від вас теж залежить, яким бути нашому мікрорайону. Не смітіть, цінуйте працю тих, хто забезпечує читоту і порядок біля ваших будинків. Закликаю: любіть своє місто і поважаймо одне одного.
Уявіть, що було б з мегаполісом, якби ЖЕКи хоча б на два-три дні припинили свою роботу.