Літопис МГО "Козацтво Запорозьке": ЛИСТ ПРЕЗИДЕНТУ УКРАЇНИ
Президенту України – Верховному
Головнокомандувачу Збройних
сил України Віктору Януковичу
Вельмишановний Вікторе Федоровичу!
Звернутися до Вас нас змушують події, що загрожують підвалинам демократії в Україні, які сумнівними діями деяких політиків можуть перекреслити її історичне минуле.
Розгляд у першому читанні Верховною Радою України проекту Закону України «Про впорядкування носіння форменого одягу», його доопрацювання і схвалення профільним парламентським Комітетом з питань національної безпеки і оборони та підготовка зазначеного законопроекту до другого читання є неповагою до народу України. Ми не думаємо, що народні депутати України не знають історії нашої Країни і не шанують її традиції, але вони навмисно пішли на цей згубний для України крок. Вважаємо, що народних обранців ввели в оману «лжепророки» своїми твердженнями про нібито демілітаризацію українського суспільства і попередження злочинних дій, пов’язаних із використанням форменого одягу. Є такий вислів з Біблії: «Благими намірами вистелена дорога в пекло». Ми маємо на увазі, що будь-який закон ніколи не усуне фактор здійснення злочинів із використанням форменого, цивільного одягу, або зовсім без одягу. А що робити знедоленим громадянам України, чи в змозі більшість із них при мінімальній зарплаті у розмірі однієї тисячі гривень одягати фраки та носити одяг бренду «Адідас», не кажучи про «Армані» тощо? До речі, «фрак» є елементом рицарського Однострою, а без нього Нобелевську премію її номінанту не вручать. Тому люди одягають те, що можуть купити або пошити!
Що було першим – Курка чи Яйце? На це відповів Хуберт Лайота, який склав у 1681 році карту з визначенням «Країни козаків», так називалась сучасна Україна у ті далекі роки. Слова з Гімну Україні («та згадаймо, що ми браття козацького роду») вказують на те, що козаки є родоначальниками Української нації, які до Валуєвського указу (міністра Внутрішніх справ Імператорського двору) 1863 року були козацьким народом. Історія нашої країни свідчить про те, що зараз в Україні кожен третій, а то й другий, корінний мешканець України – це людина, пов’язана безпосередньо з козацьким генеалогічним корінням. Ці нащадки козаків сьогодні є засновниками незалежної Української держави, а тому безпідставне порівняння народними депутатами України сьогодні козаків із особами, причетними до злочинних формувань (рейдерів та бандитів), які рядяться козаками та активізували свої протиправні дії під час і після «помаранчевих» подій. За шість останніх років з’явилося 34 козацькі організації, які мають міжнародний та всеукраїнський статус (з яких 30 мають «віртуальний» статус – це коли кількість їх козаків зможе розміститися на одному дивані). Не знаючи козацьких звичаїв, ігноруючи історичні традиції, свідомо роблять провокації не тільки у питаннях козацьких звань та одностроїв.
Згаданий законопроект прирівнює козаків України до громадян-злочинців, які загрожують національній безпеці та обороні України. Народні обранці пропонують вищому законодавчому органу держави «їх демілітаризувати». Складається таке враження, що депутати:
– не володіють інформацією про те, що громадські організації в Україні козацької спрямованості не є військовими формуваннями;
– козаки України є патріотами своєї держави і усвідомлюють себе як Націю, яку породило Козацтво;
– «демілітаризація» – це військовий термін, який вказує на повне чи часткове роззброєння, скорочення або ліквідацію озброєння та збройних сил, військової економіки в міжнародному статусі – ліквідація військових споруд та відвід із прикордонних територій військових формувань.
Сьогодні в Україні козацтво представляє понад 750 козацьких організацій, загальною чисельністю близько мільйона козаків, у тому числі: 50 міжнародних та всеукраїнських, 260 обласних, 270 районних і 170 районних у містах. Їх діяльність із виховання підростаючого покоління в дусі козацького лицарства і військово-спортивних заходів свідчить про світове визнання козацтва. За таку працю і величезні витрати особистого часу та фінансів козаки не отримують від держави жодної грошової винагороди та пенсійних пільг, виконуючи при цьому головну функцію держави – виховання молоді та її підготовку для служби у Збройних силах України та силових структурах України, розвиток традиційного, козацького способу життя та козацького господарювання.
Розуміючи цей факт, колишній Президент України Л.Д.Кучма Указом Президента України від 4 січня 1995 року № 14/95 «Про відродження історико-культурних та господарських традицій Українського козацтва» надав законні підстави носіння козацьких Одностроїв козаками України. Цим указом затверджено наступне: «Постановляю: схвалити громадські ініціативи щодо державної підтримки подальшого розвитку і діяльності організацій Українського козацтва, які об’єднують громадян України, що відносять себе до козаків, спрямовані на: відродження історичних, патріотичних, господарських та культурних традицій Українського козацтва; відновлення в установленому порядку історичних назв населених пунктів, місцевостей, об’єктів соціально-культурного та іншого призначення, пов’язаних з історією Українського козацтва; використання в установленому порядку атрибутики та символіки українських козацьких селянських (фермерських) господарств і колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, садівницьких товариств, промислів тощо; турботу про пам’ятники історії та культури Українського козацтва, здійснення у відповідних пам’ятних місцях природоохоронних заходів та сприяння науково-пошуковій роботі; взаємодія з державними органами патріотичного виховання молоді, організації фізкультурно-спортивної та культурно-масової роботи.
Міністерствам та іншим центральним органам державної виконавчої влади України, Уряду Автономної Республіки Крим, головам обласних, Київської та Севастопольської міських рад сприяти розвитку Українського козацтва, в тому числі здійсненню його статутної діяльності».
Прийняття Верховною Радою України за основу проекту Закону України «Про впорядкування носіння форменого одягу» підривають авторитет Президента України та нормативно-правові акти, які він видає відповідно до вимог чинного законодавства України. Також він суперечить частині другій ст. 8 Закону України «Про об’єднання громадян», яка наголошує: «Втручання державних органів та посадових осіб у діяльність об’єднань громадян, так само як і втручання об’єднань громадян у діяльність державних органів, посадових осіб та у діяльність інших об’єднань громадян, не допускається, крім випадків, передбачених Законом».
Висновки Головного науково-експертного управління Верховної Ради України (керівник – Борденюк В.І.) щодо проекту Закону України «Про впорядкування носіння форменого одягу» № 2328 від 02.03.2009 року, одним з авторів якого є народний депутат України Москаль Г.Г., вказують, що зазначений законопроект містить низку істотних недоліків і сумнівних положень, та зазначають, за результатами розгляду в першому читанні, що зазначений законопроект доцільно відхилити. А висновок до проекту Закону України «Про впорядкування носіння форменого одягу» № 4585 від 19.11.2010 р. народного депутата України Грицака В.М. та інших свідчить, що ухвалення законопроекту в його нинішньому вигляді є недоцільним.
Складається враження, що серед народних обранців процвітає побутово-правовий нігілізм. Вони чомусь вважають, що всі козаки України одягають військову Форму, а не козацький Однострій, а також присвоюють собі військові, а не козацькі звання. Чому вони впевнені, що козацькі громадські об’єднання не повинні відтворювати державні чи релігійні символи? Чому козак не має права на Однострої носити державні символи України, наприклад, Державний прапор та Малий державний Герб, тобто тризуб, а якщо носитиме, то притягти його за це до адміністративної відповідальності?
Що таке заборонити козаку на Однострої традиційно носити знаки розрізнення: погони, емблеми, шеврони, кокарди, лампаси тощо? Це означає знеособити козака, зробити бидлом, як зашифровують міліціонерів без знаків розрізнення з маскою на обличчі з прорізями для очей. Козаку цей «маскарад» не потрібен, він не є представником силових структур України. Шеврон (нарукавний знак) на козацькому Однострої – це інформація про козацький підрозділ, в якому Козак знаходиться. А ось рейдери та бандити себе не афішують. Щодо церковної символіки, то Православна церква в Україні освячує кожного козака та дає йому на цей подвиг Боже Благословення.
Для всіх козацьких формувань козацький Однострій, а не військова форма є історичним атрибутом традиційного національного одягу. Ще 18 серпня 1801 року своїм Указом імператор Олександр I встановив спочатку для донських козаків темно-синю форму, яка потім наклала відбиток на всі стройові й нестройові козацькі формування. Імператор Микола II у 1913 році ввів на той час (своїм Указом) козацьку форму, яка не надто відрізняється від сучасної, підтверджуючи цим темно-синій колір форми, носіння погонів та широкого лампаса – 7 мм (у тому числі генеральського); для кожного козацького формування – лампас свого кольору. До речі, не всі генерали імперської армії мали право носити лампас, тому що не мали козацького статусу. А запорозький козак Грицько Нечоса – князь Потьомкін-Таврічеський – мав таке право. І тільки радянська влада заборонила козакам носіння козацьких Одностроїв за їх активну боротьбу проти СРСР.
Чим завинили зараз козацькі громадські організації України в очах народних депутатів? Ми думаємо, що більшість нинішніх народних депутатів України приймуть виважене рішення в цьому питанні й не підуть на поводу в тих, хто намагається відібрати у козаків один привілей – носити історичний Однострій, який їм наданий пролитою кров’ю багатьох козацьких поколінь, які виборювали Незалежність України.
Насамкінець хотілося б запитати народних обранців («полководців» та керівних «правоохоронців»): чому вони бажають відібрати у козаків спадкове право на носіння козацького Однострою з обладунком? Тих, що не соромляться носити Однострої, бо немає чого соромитися свого минулого. А «силовики» України, складається враження, не дуже пишаються своєю Формою, тому перетворили військову форму до стану «роби».
Виникає запитання: що станеться у тому випадку, якщо Верховна Рада України проголосує остаточно за зазначений законопроект?
Позитив для влади:
– в Україні ходитимуть без штанів козаки та чоловіки, бо козаки – народ виважений, штурмувати Верховну Раду України не будуть, але за інших громадян України гарантії не дають.
Негатив для влади:
– козаки, їх дружини, діти, рідня тощо не голосуватимуть (бо потрібно бути повним ідіотом) на виборах до Верховної Ради України та інших рад за ті партії та депутатів, які проголосують (вибачте за вислів) за «комуфло»;
– державні та приватні підприємства, які закупили таку тканину на десятки років уперед, щорічно зазнаватимуть мільйонних збитків за не вироблення козацького Однострою та камуфльованого одягу для звичайних людей (рибалок, мисливців, туристів, молоді, яка носить одяг у стилі мілітарі тощо), оскільки така кількість військової роби не потрібна.
Хто вигадав маячню, що носіння Одностроїв загрожує суспільній безпеці в Україні? Міліцейські та військові генерали-депутати, що винесли це питання на рівень національної безпеки та оборони. Проситься запитання: «Їм, що нема чого робити для України, окрім як боротися із власним народом – патріотами, які є козаками і які підтримують всією душею звичаї та традиції України?».
Такі спроби вже були, коли провладні структури в часи колишнього Президента України В.А. Ющенка та їх прихильники з боку деяких функціонерів від Українського козацтва дійсно хотіли створити напіввійськові козацькі формування зі званнями, знаменами тощо, намагаючись протиснути через Верховну Раду України свій, окремий для себе Закон «Про Українське козацтво», який би регламентував діяльність сотень тисяч козацьких структур, що діють нині в Україні, та адаптував їх до напіввійськового суспільства, витрачаючи на це державні кошти.
Зараз при Кабінеті Міністрів України утворено кулуарну «козацьку раду», яку очолює нинішній міністр оборони України. Чому Уряд України втручається у діяльність громадських організацій? Йому нічим зайнятися? Таке враження, що в Уряді хтось хоче створити для себе чергову державну годівницю у вигляді колишнього ДТСААФ із державними дотаціями та підтримками, інакше це нікому не було б потрібне. Просто так зараз нічого не роблять.
В Україні зростає інтерес населення до історії козацтва та Українського війська, його традицій. Козацтво має стати невід’ємною складовою духовного відродження Збройних сил України, зміцнення морально-психологічного стану армії. Військова історія України багата на приклади самовідданого служіння Батьківщині, дотримання військової честі й гідності, любові до свого народу.
Нормативно-правова база діяльності громадських козацьких організацій України дійсно на сьогодні не підготовлена та потребує удосконалення, особливо у питанні козацьких проблем. Принципово потрібно розглянути питання щодо темно-синього кольору до традиційно-історичного козацького Однострою, який не схожий із військовою формою одягу, що може заспокоїти народних обранців.
Пропозиції 36-ї Малої Ради Міжнародної громадської організації «Козацтво Запорозьке» до проекту Закону № 4585 та питань розвитку козацтва в Україні:
1. Провести у Верховній Раді України громадські козацькі слухання із залученням громадськості, фахівців із козацької тематики, керівників історичних козацьких напрямів (запорозького, реєстрового, вільного та звичаєвого). Закріплення для Козацтва темно-синього кольору козацьких Одностроїв та затвердженої козацькими організаціями символіки.
2. Створити Козацьку координаційну Раду України (далі – Коордрада), до складу якої залучити по одному представнику від кожної козацької громадської організації, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України, зі стажем громадської роботи не менше десяти років.
3. Покласти на створену Коордраду урегулювання всіх козацьких питань без втручання у структурні питання організацій членами Коордради.
4. Враховуючи козацьку демократію та вимоги чинного законодавства України, керівний склад Коордради обирати на засіданні Коордради більшістю голосів повноважних представників організацій терміном на один рік.
Основою нашого листа стало звернення Представників козацьких формувань України, які зібралися 13 серпня 2011 в селі Капулівка Нікопольського району Дніпропетровської області біля могили славного Кошового отамана Івана Сірка: Січеславського округу МГО «Козацтво Запорозьке», ВГО «Всеукраїнське реєстрове козацтво», МГО «Міжнародна академія козацтва», ВГО «Велике козаче коло», ВГО «Всеукраїнське гетьманське козацтво ім. І. Богуна», ГО «Координаційна рада козацтва Нікопольського краю», Кубанського козачого корпусу ім. А. П. Філімонова, Військово-козацького департаменту Української академії наук, «Українського вільного козацтва Канади і США», Дніпропетровського козацького округу Азово-Чорноморського козачого Війська, ДГО «Дніпровська січ», ВГО «Велике козацьке коло», Військового округу «Центральна Україна», ВГО «Козацькі війська України», Першого Зміївського козацького полку ім. Кіндрата Сулими, ГО «Слобожанський козацький округ», ГО «Томаківська Січ», Криворізького полку ГО «Січеславське козацтво Запорозьке», ГО «Вільне Козацтво» тощо.
Звернення підтримано з доповненнями одноголосним рішенням 36-ї Малої Ради Міжнародної громадської організації «Козацтво Запорозьке», яка відбулася 3 вересня
2011 року в м. Києві.
Верховний отаман України та Діаспори, Гетьман козацтва Запорозького, маршал козацтва
Дмитро САГАЙДАК
