Політика: НА ВІДДАЛІ ВИТЯГНУТОЇ РУКИ?


Богдан Кравчук

Якщо залишити поза увагою євроатлантичні поривання дієвого романтика та непоправного оптиміста Остапа Бендера, а глянути винятково на новітню історію та офіційні документи, то слід зазначити, що правовою основою відносин між Україною та ЄС є Угода про партнерство та співробітництво від 14 червня 1994 р. (набула чинності 1 березня 1998 р.). Ця угода започаткувала співпрацю з широкого кола політичних, торговельно-економічних та гуманітарних питань. Крім того, укладено низку галузевих угод та документів міжнародно-правового характеру, згідно з якими здійснюється співпраця між Україною та ЄС.

«Східне партнерство» – проект Європейського Союзу, що має на меті зміцнення стосунків зі східними сусідами ЄС і є продовженням східного напряму існуючої Європейської політики сусідства.

Ініціатива щодо підготовки пропозицій до посилення відносин Європейського Союзу зі східними сусідами була виголошена прем’єр-міністром Республіки Польща Д. Туском на засіданні Європейської Ради у березні 2008 року. 26 травня 2008 р. міністри закордонних справ Республіки Польща та Королівства Швеція передали на розгляд глав зовнішньополітичних відомств держав-членів ЄС спільний позиційний документ щодо концепції «Східного партнерства».

Польсько-шведські пропозиції були підтримані державами-членами на засіданні Європейської Ради 20 червня 2008 р., на виконання рішень якого Європейська Комісія 3 грудня 2008 р. представила Комунікацію «Східне партнерство».

Країнами-партнерами у рамках ініціативи «Східне партнерство» було визначено Азербайджан, Білорусь, Вірменію, Грузію, Молдову та Україну. Було передбачено залучення третіх сторін до реалізації окремих проектів «Східного партнерства».

Згідно з Декларацією Європейської Ради (19-20 березня 2009 р.) схвалено зазначену Комунікацію та затверджено зовнішньополітичну ініціативу «Східне партнерство».

7 травня 2009 р. відбувся установчий Саміт нової ініціативи ЄС «Східне партнерство», за результатами якого було прийнято Спільну заяву. Згідно зі Спільною заявою «Східне партнерство» є доповненням до двосторонніх договірних відносин між ЄС та кожною з країн-партнерів, зокрема Україною.

Серед положень Комунікації «Східне партнерство» можна виділити:

– оновлення договірно-правової бази відносин ЄС зі східними сусідами через заміну чинних угод про партнерство та співпрацю на посилені угоди нового формату;

– створення спеціальної програми допомоги для зміцнення адміністративної спроможності країн-партнерів;

– створення поглиблених зон вільної торгівлі, що залежатиме від готовності економік країн-партнерів;

– лібералізацію візового режиму між ЄС та країнами-партнерами з можливістю започаткування безвізового діалогу з країнами-партнерами за умови попередньої «ефективної імплементації» угод про спрощення оформлення віз та реадмісію осіб;

– зміцнення енергетичної безпеки ЄС та його партнерів на принципах Енергетичної Хартії;

– вирівнювання регіонального розвитку країн-партнерів, підтримка соціально-економічного розвитку;

– запровадження багатостороннього політичного діалогу тощо.

«Східне партнерство» перебуває в умовах обмеженості коштів, наявних для фінансування його проектів.

Декларацією від 19-20 березня 2009 р. передбачено виділення 600 млн. євро на реалізацію цілей «Східного партнерства», однак чітко не визначено джерела фінансування цих обсягів.

Ефективність реалізації «Східного партнерства» залежатиме від донорських коштів, які вдасться спрямувати на додаток до фінансування з бюджету ЄС, а також позитивного вирішення питання щодо усунення дисбалансу між фінансуванням «південного» та «східноєвропейського» вимірів зовнішньої політики ЄС.

З моменту започаткування «Східного партнерства» Україна обрала оптимальний варіант своєї участі: будучи конструктивно налаштованою до співпраці в рамках дво- і багатостороннього вимірів, спрямованих на досягнення винятково прагматичних результатів, Ініціатива не розглядається як базовий механізм інтеграції України до ЄС, а лише як один із допоміжних інструментів.

«Угода про асоціацію для нашої держави є дуже важливою, і ми наполягали і наполягатимемо на тому, щоб у цій угоді була відображена перспектива України вступу до Європейського Союзу», – сказав Президент України В.Янукович на брифінгу у Варшаві після завершення зустрічі з прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском.

На загал у ЄС відзначають прогрес Києва у запровадженні реформ, водночас вказуючи на недотримання прав людини, і цей чинник може затьмарити відносини України з ЄС. Зокрема міністром торгівлі Польщі було заявлено, що країна, яка ігнорує основні гуманітарні принципи євроспільноти, ніколи не увійде до Зони вільної торгівлі.

Побудова об’єднаної, демократичної та процвітаючої Європи є одним із головних завдань програми «Східного партнерства» і однією з ключових тем саміту у Варшаві. Тут лідери європейських установ та очільники держав ЄС зустрілися із главами більшості країн, що входять у «Східне партнерство», не долучилася цього року тільки Білорусь. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, країна якого зараз головує у ЄС та є однією з ініціаторів створення самого «Східного партнерства», наголосив, що фінальна декларація та підсумки переговорів можуть не виправдати надто амбітних планів країн-учасниць.

А до «не виправдання надто амбітних планів» ми звикли. Пам’ятаєте скільки було галасу і якого облизня отримала Україна на саміті НАТО 2008 року у Бухаресті? Європейці дуже інертні, виважені та егоїстичні. Крім того, вони мають чимало проблем, у тому числі і з країнами, які нещодавно вступили до ЄС.

Тому побажаємо нашій країні, нашому керівництву проявити таку саму виваженість і досягти поставлених амбітних цілей. Щоб розмови про Європу не залишилися пориваннями романтичної душі Остапа Бендера.

У матеріалі використано матеріали Урядового Порталу.