Літопис МГО "Козацтво Запорозьке": Козака несуть

На 64-му році життя перестало битися серце прекрасної людини, чудового товариша, ніжного батька та турботливого чоловіка, нашого побратима-козака Обухова Володимира Васильовича.

Невимовний сум охопив серця багатьох людей, які знали покійного.

Успішний підприємець і меценат, чудовий спортсмен і музикант, Генеральний кошовий отаман Міжнародної громадської організації «Козацтво Запорозьке» дуже любив життя і козацьку вольницю. До розбудови козацького руху він підходив серйозно і вдумливо. Його слова: «Козацтво – це передусім свобода, яка надає людині можливість залишатися собою, зберегти твердість духу та вірність своїм ідеалам, незважаючи на виклики долі», – звучать як гасло нашій спільній справі.

«Викликів долі» було багато, але Володимир Васильович гідно долав труднощі й виходив переможцем із найскладніших ситуацій. МГО «Козацтво Запорозьке», кияни, та і вся Україна зазнали непоправної втрати.

Як сказав ще у ХVІІ столітті англійський поет та проповідник Джон Дон: «Немає жодної людини, що була б сама по собі, як острів.

Кожна людина – це грудка землі, частка суходолу. Коли камінь змиває морем із узбережжя – маліє Європа, так само, як і тоді, коли вода поглинає цілу скелю, оселю твого друга, або твою власну: тому із смертю кожної людини малію і я, бо я єдиний з усім людством. І тому ніколи не питай, по кому б’є похоронний дзвін – він б’є по тобі».

Із відходом у вічність Володимира Васильовича втратили всі ми, став меншим увесь світ.

Як справжній козак, генерал козацтва Володимир Обухов любив людей, шанував козацьке товариство, тому був для всіх справжнім побратимом, любив прекрасне, захоплювався спортом. Незважаючи на свої зрілі роки, впевнено тримався у сідлі, і навіть коні слухалися його. Тому і спадають на думку слова однієї дуже сумної української пісні:

Козака несуть і коня ведуть,

Кінь головоньку клонить…

Перед світлою пам’яттю нашого побратима, генерала козацтва Володимира Обухова, перед його великими і добрими справами припадаємо на коліно і схиляємо голови.

Нехай зі святими упокоїть Господь душу Твою, брате! Земля Тобі пухом і вічная пам’ять!

Верховний отаман України та Діаспори, Гетьман козацтва Запорозького, маршал козацтва Дмитро САГАЙДАК