Літопис МГО "Козацтво Запорозьке": ТАБОРУВАННЯ СУМСЬКИХ КОЗАЧАТ
У багатьох структурних підрозділах МГО «Козацтво Запорозьке», під проводом Гетьмана козацтва Запорозького Дмитра Сагайдака, активно займаються військово-патріотичним вихованням молоді – козацьких джур. Прикладом може бути Січеславський, Закарпатський і Волинський округи та Славутська і Сумська паланки.
Робота всіх наших козацьких таборів відрізняється від типових оздоровчих, насамперед тим, що діють вони під сонячним склепінням неба. Всі дні козацького таборування зазвичай насичені посиленою військово-фізичною підготовкою.)Тут багато уваги приділяється формуванню екологічної культури. Козацький табір – це справжня школа, класом якої є жива невичерпно багата й приваблива природа довкілля.
До козацького таборування готуються задовго до його початку. Шиють чи перешивають польові однострої, ремонтують туристське спорядження, знайомляться з необхідною літературою, погоджують майбутні подорожі, визначають об’єкти досліджень. У комунальній установі Сумська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №25 (директор Лідія Голуб), єдиному загальноосвітньому закладі обласного центру, створено справжню дитячу козацьку чоту з двома роями та чотирма козацькими заставами. Керує нею Ліна Крівшенко, берегиня Сумської паланки Міжнародної громадської організації «Козацтво Запорозьке», а допомагають їй отаман обласної козацької громади генерал-полковник Віктор Лях та військовий старшина Михайло Лях – суддя цієї паланки, досвідчений фахівець з фізичного, військово-патріотичного та екологічного виховання студентської та шкільної молоді.
У козацькому таборі все по-справжньому: і перше освячення дитячої чоти проректором Сумського пастирського Богословського училища протоієреєм Володимиром Равлюком, і братське один до одного відношення, і обов’язкове підпорядкування (обраним всією громадою) чотовому, ройовим, заставним (що, до речі, ой як складно у 8-9 років), і досить далекі подорожі, і екстремальні умови дикої природи. Уже перший день табірної зміни козачат став по особливому цікавим і захоплюючим. Бо припав на День прикордонника і всі заходи були присвячені саме цій даті. Маленькі козачата і берегинечки отримали перші навички руху по пересічній місцевості: долання лісових завалів, водних перепон, засвоєння правил підйому на круті пагорби та спуску з них тощо. Цікавою для майбутніх захисників Вітчизни виявилася робота з дослідження незнайомої місцевості, розпізнавання на слух диких тварин, визначення рослини та інше.
Знаменному дню прикордонника були також приурочені цікаві спортивні змагання. Коли зморена багатьма випробуваннями чота вийшла на проїжджу частину вулиці, то на здивування побачила колону бойової техніки Сумського прикордонного загону на чолі з бронетранспортером. Та ще більше здивувалися козачата, коли на їх прохання військова техніка зупинилася й один з командирів гостинно запросив підростаючих захисників Вітчизни зайти в середину бойової машини.
Прикордонники залишили свою адресу й пообіцяли взяти над таким козацьким загоном шефство. А діти в свою чергу запевнили охоронців державного кордону України у тому, що гарно вчитимуться та належно гартуватимуть дух і тіло.
У наступні дні були подорожі до Сумського національного аграрного університету, Веретенівського парку, району аеропорту, рибгоспу, багатьох лісових масивів, водойм. Так, наприклад, на території парку – пам’ятки садово-паркового мистецтва «Веретенівський» діти навчилися розрізняти 6 видів хвойних дерев: сосну звичайну, сосну чорну, сосну Веймута, ялину звичайну, ялину колючу, псевдотсугу, яка належить до реліктових видів рослин.
Парк «Веретенівський» вразив дітей ще й великою кількістю джерел (близько 50).
Під час козацького таборування діти навчилися визначати сторони горизонту, правильно встановлювати намети, ходити з рюкзаками та вкладати у них різноманітні речі, користуватися мотузками, карабінами та іншим туристським спорядженням.
Викликала захоплення й вузликова гімнастика, суть якої у зав’язуванні одного і того ж самого вузла багатьма способами. Вона цінна тим, що займаючись нею козачата розвивають як логічні, так і евристичні здібності.
На цьому зосереджують увагу заслужений працівник освіти України, завідувач кафедри педагогічної творчості та освітніх технологій Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка, професор Микола Лазарєв та старший викладач цієї кафедри, генерал-полковник МГО «Козацтво Запорозьке» Віктор Лях. Про це переконливо на конкретних прикладах говорить організатор дитячого таборування заступник директора з навчально-виховної роботи КУ Сумська СШ №25, берегиня козацької громади Ліна Крівшенко. До речі, саме вона і є класоводом тепер уже славнозвісного козацького 4-В класу, на базі якого і створено дитячу козацьку чоту. Незабутні враження залишаться у козачат про урочище «Зелений гай». Тут, напередодні змагань з туризму, вони взяли участь у подоланні туристської смуги перепон для дорослих. Навчилися розпалювати багаття, готувати на ньому смачну калорійну їжу з використанням дикорослих рослин. А ще вчилися веслувати на байдарках і доглядати за ними. І звичайно ж, який ліс без улюбленої гри всіх хлопчаків у «козаків-розбійників». Досхочу вони тут награлися у мисливців, слідопитів, розвідників. Стріляли з луків, метали списи, кидали в уявні мішені саморобні дерев’яні ножі, гасали навперегонки і навіть о 20 годині не хотіли повертатися додому.
Гарний настрій дітей та їх гуртування до виконання добрих справ завжди підсилюється гучними декламаціями та спонукальними вигуками: «Гей, козаче, сонце гукає! Той, хто з нами, часу не гає! В праці будем вивчати природу, Гартуючи тіло, розум і вроду!» Співавтором сценаріїв заходів і декламацій є отаман Віктор Лях. Сприяли відновленню здоров’я і спеціальні вправи, які пропонував дітям військовий старшина Михайло Лях, викладач фізичної культури Сумського Національного аграрного університету. Михайлу Вікторовичу активно допомагали гартувати фізичні якості козачат старший викладач СДПУ Андрій Леоненко та Катерина Бондаренко, учитель фізичної культури КУ Сумська СШ №25.
Організатори козацького таборування завжди зосереджують увагу на тому, що кожна людина має залишати по собі добрий слід і тому щоденно мотивують дітей до посильної праці на користь усього суспільства. Вдячні за турботу і цікаве табірне життя, діти відгукувалися на заклик дорослих і щодня намагалися робити щось корисне. Особливо приємно їм було працювати у козацькому сквері ім. Петра Калнишевського на території СумДПУ ім. А.С. Макаренка, де впорядковуючи клумбу біля пам’ятного знака, діти застосували знання, здобуті у СНАУ під час екскурсії.
Немалим випробуванням для початкуючих козачат стала їх участь у російсько-українській Хресній ході з Миропілля до Російського кордону і назад з чудотворною Пряженською іконою Божої Матері. Під час цього релігійного дійства діти познайомилися з іноземними козаками й однолітками, поділилися враженнями і досвідом роботи. Дітям було дуже цікаво потримати козацькі шаблі, батоги, символи влади, відчути вагу козацьких і церковних хоругв, проїхатися верхи на конях. Вони на своїх плечах випробували всі тяготи праці козаків у забезпеченні належного порядку під час руху багатотисячної кількості прихожан. Виходило це у маленьких козачат не гірше, ніж у працівників МВС особливого призначення «Грифон». Робота козацького таборування привернула увагу багатьох впливових людей нашої держави, а Народний депутат Верховної Ради третього та четвертого скликань Іван Миколайович Рішняк приїхав до них із самого Києва. Як радісно були здивовані козачата! Адже знали, що Іван Миколайович очолює Сумське земляцтво у столиці України і є Головою Всеукраїнського благодійного фонду імені Петра Калнишевського. Їм було цікаве кожне слово, вимовлене мудрим земляком. Маленькі козаки не змогли стримати радісного «Ура!», коли Іван Миколайович пообіцяв висвітлювати роботу їх дитячої громади у Всеукраїнських часописах. Організатори табірного життя та козачата висловлюють вдячність депутату Івану Рішняку за допомогу.
Завдяки об’єднаним зусиллям школи, козацької громади, приватного благодійного оздоровчо-освітнього центру «Мурашка», підприємців і, звичайно ж, батьків, тритижневе перебування у такому таборі надало великі можливості для більш якісної та продуктивної самореалізації дітей.
За витривалість, успіхи у козацькій науці, любов до рідного краю хочеться відзначити ройових Сергія Чередниченка, Станіслава Галайду, заставних Андрія Золотарьова, Олега Бурмаку, Нікіту Сидоренка. Не поступаються їм і берегинечки Мішель Максименко, Дарина Пилипенко та Анастасія Сергієнко, а також Всеволод Кузьменко, Роман Примак, Артем Лисенко, Ліза Пилипенко, Олександра Обельчак, Даніл Сахно.
Слід відзначити, що козацькі наметові й пришкільні табори були підтримані губернатором області Юрієм Чмирьом. Ми щиро вдячні. Співпрацюючи з владою, козаки Сумської паланки Міжнародної громадської організації «Козацтво Запорозьке» вже сьогодні готові до організації таких таборів у багатьох школах області.
Козаки МГО «Козацтво Запорозьке»
Віктор Лезо,
Владислав Федорченко
