НА ШЛЯХУ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ

«Наші діти мають жити краще»

Іван Попеску, народний депутат України

Іван Васильович ПОПЕСКУ, народний депутат другого, третього, п’ятого, шостого та сьомого скликань Верховної Ради України, Голова Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській Асамблеї Ради Європи – інтелігент та інтелектуал, яскрава і, напевне, дещо нетипова особистість українського політичного істеблішменту. Важко уявити, щоб Іван Васильович з перекошеним обличчям переконував опонента у своїй правоті чи шукав матеріальних дивідендів від володіння депутатським мандатом.

Прийшовши на роботу до Парламенту ще у 1994 році, він чітко сформулював своє кредо як політика, яке залишається незмінним (на те воно й кредо) уже впродовж майже двох десятиліть. Воно зрозуміле і без зайвого пафосу: «Громадяни України зобов’язали мене працювати на благо держави і представляти їх інтереси у найвищому законодавчому органі. Це я і буду робити – сумлінно і чесно».

З Іваном Васильовичем ми зустрілися в кулуарах Верховної Ради і, звичайно, оскільки одним із найважливіших, найглобальніших питань сьогодення є тема «Україна та Європейський Союз», ми попросили Івана Попеску розповісти про тернистий шлях до європейської інтеграції європейської країни України.

ПРО НОВИЙ КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС

«За минулий рік ми зробили великий крок щодо європейської інтеграції і виконали багато зобов’язань перед Радою Європи, яка є політико-правовою організацією. За один рік ми прийняли низку документів. Основний і найголовніший – новий Кримінально-процесуальний кодекс України, прийнятий у тісній співпраці з експертами Ради Європи.

Там його визнають одним з найкращих. На його базі був прийнятий новий Закон України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Зараз продовжується робота над новим Законом «Про прокуратуру». Як тільки ми його приймемо, наші зобов’язання щодо кримінального судочинства, які ми брали у 1995 році, будуть виконані. Водночас це впливає і на наші відносини з Європейським союзом».

ПРО РЕФОРМУВАННЯ СУДОВОЇ ГІЛКИ ВЛАДИ

«Залишається питання щодо забезпечення незалежності судової гілки влади. Для цього потрібно повністю забрати у Верховної Ради право призначати суддів. Не Верховна Рада має визначати, кого обирати чи не обирати суддями. Для цього існують спеціальні судові органи, є спеціальна судова комісія, яка проводить вибір.

Оскільки депутати мають можливість призначати або не призначати, покарати або не покарати, вони можуть впливати на того чи іншого суддю, а це вже є елемент тиску. В такому разі не можна говорити про незалежність судової гілки влади. Але перший крок вже зроблений. Верховна Рада у комітетах вже не проводить співбесід, не ставить питання суддям, а чисто формально їх затверджує та звільняє. У майбутньому треба вирішити і це питання, але воно пов’язано із внесенням змін до Конституції. Ми повинні до кінця пройти цей шлях. Незалежною має бути судова влада, незалежною має бути законодавча влада, незалежною має бути виконавча влада. Звичайно, виконавча влада має залежати від більшості в Парламенті для того, щоб нести відповідальність перед більшістю, а більшість – перед народом.

Я впевнений, якщо ми свої політичні амбіції залишимо на другому плані, то протягом травня виконаємо абсолютну більшість всіх зобов’язань і рекомендацій ЄС та гідно підійдемо до саміту Східного партнерства у Вільнюсі і підпишемо Угоду про асоціацію між Україною та ЄС. Далі почнемо вже працювати над тим, щоб кожна країна-член Європейського союзу ратифікувала цю угоду.

А ще був прийнятий новий Закон «Про громадські об’єднання», Закон «Про правила етичної поведінки».

ПРО ВІЗОВИЙ РЕЖИМ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС

«Паралельно створюється законодавство, яке на першому етапі дозволяє впровадити ліберальний візовий режим між Україною та країнами ЄС, а на другому – безвізовий режим. Це займе тривалий час, але перший етап ми вже проходимо. Асоціація дасть нам змогу забезпечити ефективніше пересування товарів, послуг, капіталів і – головне – людей. Можливо, у часі це затягнеться, але сам процес триває. І коли звичайні люди, не тільки політики, побачать, як там живуть, тоді вони вимагатимуть від політиків таких самих дій, конкретних справ, конкретних законів, конкретних механізмів їх реалізації, конкретного дотримання цих законів. Тому що прийняти закони – це ще не все, треба навчитись втілювати їх у життя».

ПРО БОРОТЬБУ З КОРУПЦІЄЮ

«Ми прийняли два законопроекти, які відповідають європейській Кримінальній конвенції про боротьбу з корупцією. Згідно зі змінами, «хабар» буде мати зовсім інше визначення і буде називатись «неправомірною вигодою». Навіть ті, хто пропонуватиме чи обіцятиме цю «неправомірну вигоду», буде нести кримінальну відповідальність. Це дуже важливо».

ПРО ЗАХИСТ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ

«Сьогодні на порядку денному ми маємо законопроект щодо захисту персональних даних. Підписання цього законопроекту відбулось за участю представників всіх фракцій: від партії ВО «Свобода» його підписав Богдан Бенюк, від партії «УДАР» – Валерій Пацкан, від партії ВО «Батьківщина» – Ірина Луценко, від Партії регіонів – я та Іштван Гайдош, також підписав комуніст Юрій Самойленко. Ми забираємо від уряду моніторинг дотримання прав захисту персональних даних і віддаємо його незалежній організації Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини. Таким чином ми робимо ще один крок вперед, щоб вирішити питання лібералізації візового режиму».

ПРО ЗОНУ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ

«Що стосується Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, то вона вже має складову – створення зони вільної торгівлі. Угода про створення зони вільної торгівлі вже написана, в ній абсолютно все погоджено і навіть пораховано, прочитана кожна її сторінка. Ми навіть пішли далі, ніж у свій час йшли цим шляхом Молдова і Болгарія.

Вони писали «маленьку» Угоду, але доповнювали додатковими законопроектами. Що ж до економічної складової зони вільної торгівлі, то як тільки ми підпишемо і ратифікуємо Угоду, в Україні вона відразу запрацює. Якщо Угода вільно підпишеться і ратифікується всіма 28-ма країнами-членами ЄС, зокрема Хорватією, яка згодом стане членом ЄС, а потім – Українським Парламентом і Європарламентом, вона вступить у дію.

В Українському Парламенті, незалежно від того, які протистояння існують, стосовно європейської інтеграції всі доходять згоди. Україна – це ще й ринок на 45 мільйонів споживачів. Зона вільної торгівлі, без сумніву, стане додатковим імпульсом для розвитку аграрного сектору, який переживає не найкращі часи. Чистий екологічний продукт в Україні можна виробляти, а Європа його потребує.

Європа потребує також і енергоносіїв. Україна почала ефективно використовувати сонячну енергію. Те, що у нас є проблеми з Росією щодо ціни на газ, примусило Україну шукати інші джерела. Ми починаємо розробляти використання сланцевого газу. І в недалекому майбутньому, я думаю, років через 5–6, Україна буде однією з країн, яка досягне вагомих результатів у цьому аспекті. Але нам до того часу треба виробити конкретні правила гри, зокрема, європейські норми, економічні стандарти тощо. Якщо ми підемо цим шляхом, і у нас буде політична стабільність, я впевнений, що Україна буде серед найпотужніших країн Європи».

ПРО РОБОТУ В ПАРЛАМЕНТСЬКІЙ АСАМБЛЕЇ РАДИ ЄВРОПИ

«Робота в Стразбурзі відбувається дуже насичено. Ми працюємо з 8-ї ранку до 8-ї вечора. Зранку в нас засідання комітетів, потім – пленарне засідання, згодом – голосування в залі. Після обідньої перерви – знову засідання комітетів, увечері – відповідні переговори. З понеділка по п’ятницю у нас відбуваються пленарні засідання, напередодні у неділю – засідання бюро політичних груп, дискусії. Стосовно голосування, то навіть у складі нашої делегації інколи розділяються голоси, оскільки в Раді Європи не існує імперативного мандату, а існує вільний мандат. І поки я голова делегації (навіть коли був головою делегації від опозиції), я постійно тримаю позицію України. Інакше і бути не може.

З іншого боку, ми доводимо до членів нашої делегації свою точку зору, але кожен голосує особисто і за своїм сумлінням. Тож у Раді Європи немає імперативного мандату, а тільки вільний мандат, і я буду відстоювати вільний мандат. Крім того, між сесіями Парламентської Асамблеї у нас відбувається засідання комітетів у різних країнах, в основному в Парижі. Але, буває, що засідання відбуваються і в тих країнах, котрі головують у Раді Європи. Колись вони проходили в Андорі, коли вона головувала, один комітет відбувся у Швеції. В Україні, до речі, коли ми головували, також проходив постійний комітет та «Форум заради демократії». Таким чином з’являється можливість не тільки говорити і звітувати, але й побачити, що відбувається в інших країнах».

ПРО ДОПОВІДІ УКРАЇНИ У РАДІ ЄВРОПИ

«Доповідачі відвідують різні країни перед тим, як представити свою доповідь до Ради Європи. Я, наприклад, у 2008 році був доповідачем Ради Європи з транскордонного співробітництва. На підставі тих рекомендацій і резолюцій, які ми рекомендували, був розроблений третій протокол до Мадридської конвенції з транскордонного співробітництва, який дав можливість регіональним та місцевим органам влади безпосередньо працювати з місцевими органами влади інших країн. Таким чином ми спростили спілкування із територіальними регіональними громадами відповідних країн, тобто зробили крок вперед.

Оскільки я був доповідачем Ради Європи і представляв Україну, вважаю, що ми зробили великий внесок. Не я сам, але вся команда: секретаріат, помічники, всі, хто нам надавали інформацію. Я хочу сказати, що доповідь тоді пройшла без єдиної поправки. Ми змогли добре попрацювати і врахувати на попередньому етапі всі пропозиції. Другу велику доповідь у цьому році підготував наш колега Сергій Ківалов. Він виголосив доповідь щодо Європейського суду з прав людини, щодо його функціонування і реформування в майбутньому. За цю доповідь проголосували більше ста депутатів ПА Ради Європи, хтось критикував, але один був проти. Коли представники України працюють над доповідями, вони працюють дуже ґрунтовно, і ці доповіді визнаються на рівні Ради Європи».

ПРО СТАВЛЕННЯ ДО УКРАЇНЦІВ

«У Раді Європи нас сприймають як європейців. Хочу зауважити, що там також існують політичні групи, і євродепутати сприймають все через призму належності до політичної групи. Але в будь-якому разі, коли я виступаю від імені української делегації, то тільки від її імені, коли кажу як член делегації від Партії регіонів, то говорю тільки від партії, коли виступаю як член політичного комітету, то говорю від комітету. Кожен з членів нашої делегації має так себе вести. Інколи депутати на рівні Ради Європи піднімають проблеми, які ми повинні вирішувати в Україні. Деякі з проблем України при винесенні їх на рівень Ради Європи можуть створити негативний імідж нашої держави. Потім його треба відновлювати тривалий час. Наше завдання – створити позитивний імідж України, консолідувати всіх, і у цьому я бачу сенс роботи на рівні Парламентської Асамблеї Ради Європи».

ПРО ШЛЯХ ДО ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

«По лінії Ради Європи ми перебуваємо на етапі, коли у нас відбувається моніторинг, і від нас вимагають лише формального виконання своїх зобов’язань – прийміть Угоду, ратифікуйте її. Ми це робимо, але маємо завершити цей період і перейти до постмоніторингу. Тоді у нас відбуватимуться моніторинги, які визначатимуть, як виконується той чи інший закон, як він втілюється в життя. Щоб дійти до цього етапу, ми маємо зібрати всі свої амбіції в кулак і більше робити для людей і для держави. Це треба не європейцям, це треба нам, українцям.

Український народ заслуговує на те, щоб стати повноправною частиною європейської сім’ї народів. Наші діти мають жити краще».

Ігор КРАВЧУК

Марія КУЛИК