Читайлик-пізнавайлик
Ми, українці, нація сильних!
Доброго дня, юні читачі! Сьогодні ми з Вами поговоримо про наших українських богатирів. Сподіваюся, що ця тема буде цікавою не тільки хлопчикам, а й Вам, мої чарівні дівчатка. Адже кожна з Вас мріє про прекрасного принца, якому мають бути властиві такі риси, як безстрашність, мужність, благородність, сила.
Українці здавна славилися богатирським здоров’ям, силою та героїзмом. Оповіді про богатирів княжого Києва – оборонців рідного краю, що виявляють надлюдську силу і здібності, збереглися до сьогодні у літописах, казках, легендах, билинах.
«– Є такий… – у Києві над Дніпром... Як затопить хату, то дим аж попід небесами стелиться; а як вийде на Дніпро мочити кожі (бо він кожум’яка), то не одну несе, а дванадцять разом, і як набрякнуть вони водою в Дніпрі, то я візьму та й учеплюсь за них, чи витягне-то він їх? А йому байдуже: як поцупить, то й мене з ними трохи на берег не витягне. От того чоловіка тільки мені й страшно…» Ну що, впізнали? Так, звичайно, це Змій із добре знаної ще з раннього дитинства української народної казки описує надприродні силові можливості Кирила КОЖУМ’ЯКИ, улюбленого казкового персонажа усіх дітей.
Напевно серед Вас, любі читачі, нема того, хто б не чув про Іллю МУРОМЦЯ. Старовинний витязь, без перебільшення, став найпопулярнішим героєм Давньої Русі. Про нього оповідають байки та пишуть книжки, знімають художні фільми та дитячі мультфільми, складають казки та анекдоти. Цікаво, що популярний персонаж билин і легенд богатир Ілля Муромець – реальна історична особа. Його місце народження досі невідоме. Учені припускають, що це місто Моровійськ (нині село Морівськ Козелецького району Чернігівської області Україна), або селище Карачаров під Муромом (Російська Федерація).
Згідно з билинами, до 30 років Ілля не міг ходити. Причиною тому було важке захворювання – туберкульоз кісток або поліомієліт. У народі живе легенда, що нібито дід Іллі Муромця був язичником і, не визнаючи християнства, одного дня розрубав ікону. З того часу прокляття лягло на його рід: всі хлопчики народжувалися каліками. Ілля також не став винятком. Всі спроби вилікувати його були марними. Однак хлопець не здавався, наполегливо тренував руки, розвивав м’язи, стаючи все сильнішим і сильнішим, але ходити так і не міг. Що ж вилікувало народного героя? У 33 роки з Іллею сталося диво. До їхнього будинку ввійшли старці та попросили його подати води. Він пояснив, що не може ходити. Але гості наполегливо повторили прохання. Ілля, раптово відчувши небувалу силу, вперше став на ноги. Дивне зцілення?!! Існують різні припущення. Наприклад, що старці були волхвами і магами, знали секрети давніх замовлянь. Інші вважають, що це був випадок самозцілення. Проте вчені, що проводили дослідження мощів, підтверджують, що кісткова тканина цієї людини дивним чином відновилася. Більше того, після 30 років він вів активний спосіб життя, що підтверждують билини. Потім став воїном і за п’ять годин прибув до Києва у дружину до князя. Ця подія чітко свідчить на користь малої батьківщини героя в селищі Морівськ. Ілля Муромець поборов Солов’я Розбійника біля Чернігова і здійснив багато інших подвигів, які поклав на олтар служіння своїй Батьківщині. В одній з битв відбивався чоботом від ворогів, за що отримав прізвисько Чобіток. У билинах старих видань 19 ст. Іллю Муромця називають старим козаком, у новіших виданнях слова «козак» вже немає. Билини оповідають, що в одній жорстокій битві Ілля Муромець ледве не загинув, але дивом залишився живий. Він дав обітницю піти в монастир, присвятити себе Богові і більше ніколи не брати в руки меча. Всю здобуту в походах здобич роздавав бідним, сім’ї не мав. На старість став ченцем Києво-Печерської лаври, де всі дні проводив у молитвах, замолюючи гріхи. Мощі Іллі Муромця, які зберігаються в Антонієвих печерах Києво-Печерської лаври, здатні зцілювати тих, хто страждає хворобами хребта, у кого паралізовані ноги. Так наш предок-богатир Ілля Муромець продовжує своє служіння людям.
Сучасні вчені знайшли багато доказів того, що богатирі Добриня Нікітич та Альоша Попович є також синами українського народу. Добриня НІКІТИЧ був воєводою київського князя Володимира, а сестра богатиря Малуша була матір’ю князя. В одній із билин розповідається, як мати проводжала Альошу ПОПОВИЧА на базарній площі чудового міста Пирятина у похід на ворога. Тоді Пирятин стояв на кордоні давньоруської держави й був одним із її опорних пунктів у боротьбі проти кочівників.
Відомим спортсменом-борцем був українець Іван ПІДДУБНИЙ, який самотужки почав займатися гімнастичними вправами та гирьовим спортом. Предки Івана Піддубного були козаками, разом з Військом Запорозьким не раз брали участь у походах проти кримських татар, турків та польської шляхти. Виступає у севастопольському цирку Труцці як борець-професіонал, вперше здобуває перемогу в цирковому чемпіонаті. Згодом працює в київському цирку Якима Нікітіна. Піддубний виступав у чемпіонатах з боротьби та з силовими програмами на гастролях цирку в багатьох містах України, Кавказу, Поволжя, Сибіру. Простий селянський син з українського села Іван Піддубний у 1905–1909 роках шість разів був чемпіоном світу з боротьби і 25 років поспіль залишався непереможним борцем у світі. Наприкінці життя Піддубний переїхав у місто Єйськ на Кубань, де колись знайшли притулок його предки, запорозькі козаки, переселені Катериною II після знищення Запорозької Січі.
Понад 100 років тому на Закарпатті народився знаменитий спортсмен і силач Іван СИЛА. Саме так називали в народі Івана Фірцака – чемпіона Чехословаччини з важкої атлетики та боротьби, боксера, чемпіона з культуризму, артиста цирку. Фірцак, якого на афішах називали Іван Сила, виходив на сцену перед великими аудиторіями у Відні, Берліні чи Вашингтоні, де рвав залізні ланцюги, жонглював важкими предметами (гирі, кулі, штанги), лежав на розбитому склі, тримаючи на собі 500 кг ваги, зубами тягнув вантажівки, гнув пальцями цвяхи, робив з них різні фігури, які роздавав глядачам. Загалом виступав у 64-х країнах світу. Незвичайна сила, працьовитість і добре серце ведуть його від перемоги до перемоги: від вантажника на вокзалі – до чемпіона республіки, від циркового силача у цирку пані Бухенбах – до найдужчої людини світу.
За своє життя він об’їздив півсвіту, здобув багато перемог. 18 років був артистом чехословацького цирку. За його феноменальну силу, трюки, багато унікальних рекордів світова громадськість присвоїла Івану Фірцаку ім’я античного героя Кротона. Деякі силові трюки Івана Фірцака досі ніхто не може повторити.
Іван Фірцак був засновником закарпатської циркової школи і силових мистецтв. Багато його учнів здобули чемпіонські титули у важкій атлетиці. Україна пишається своїми легендарними богатирями та героями: Кирилом Кожум’якою, Іллею Муромцем, Добринею Нікітичем, Альошою Поповичем, Іваном Сірком, Григорієм Пинтею, Іваном Піддубним, Іваном Фірцаком, Яковом та Василем Куценками, Георгієм Поповим, Григорієм Новаком, Леопольдом Жаботинським, Анатолієм Писаренком…, а тепер – братами Кличками і багатьма іншими. Це символи української сили та борцівської вправності, приклад, гідний для наслідування для Вас, хлопчики.
Сучасним богатирям, яких зараз модно називати стронгменами, не доводиться вирушати у військові походи в обороні рідної землі, не доводиться їм воювати зі Змієм. Однак вони мають можливість змагатися між собою, беручи участь у різноманітних змаганнях: богатирських іграх, шоу, кастингах та встановлюючи силові рекорди, що входять у Книгу рекордів України.
Для тих, хто цікавиться історією рідного краю, любить читати про пригоди та подвиги створено серію книг «Українська сила». Пропоную Вам, мої читайлики, прочитати надзвичайно цікаві книги із цієї серії, з яких Ви довідаєтеся про героїзм тих українців, чиї імені чіткими літерами викарбувано в історії України.
Олександр Гаврош «Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу»,
Олександр Гаврош «Галуна-Лалуна, або Іван Сила на острові Щастя».
Олександр Гаврош «Пригоди тричі славного розбійника Пинті».
Марія Морозенко «Іван Сірко. Великий характерник»,
Марія Морозенко «Іван Сірко. Славетний кошовий».
Галина СІКОРА
