Українцям залишилось 100 сходинок до щастя

«Жити щасливо і жити в гармонії з природою – одне й те саме»

Сенека

Лаура: «Я народилася в Коста-Риці. Можу сказати, що жителям Коста-Рики притаманні дружелюбність, емоційність і дитяча безпосередність. У нас вважається нормальним вийти на вулицю, в магазин без взуття і в домашньому одязі. Ми усмішливі, миролюбні і вкрай ввічливі один з одним. Тут заведено дякувати навіть водієві автобуса за поїздку. Обійми й поцілунки – природний прояв дружніх почуттів навіть до малознайомих людей. У нас можуть доброзичливо поплескати по плечу під час бесіди зовсім незнайому людину. Коста-Рика – країна музична. Ми віддаємо перевагу запальним, ритмічним мелодіям. Навіть така сумна подія, як похорон, у Коста-Риці супроводжується зовсім не траурною музикою. Тут просто величезна кількість музичних колективів, які виходять на вулиці міст із концертними виступами в святкові дні! Свята костариканці відзначають дуже шумно й широко, а їх у нас багато – і державні, й релігійні, й спортивні, й музичні. У нас поширені також щотижневі гуляння на центральних площах у містах (ретретас) і заміські пікніки (мальчокос). Ми любимо свою казкову країну і бережемо її неповторну природу!»

Лаура щаслива, що живе в Коста-Риці. Вона навіть називає свою країну «казковою». Із її слів видно, що костариканці – доброзичливий, радісний, відкритий, душевний народ, який допомагає один одному, намагається жити сьогоднішнім днем та радіти кожній миті.

Можливо, ви теж не раз замислювалися про життя в своїй країні. Які почуття у вас тоді виникали? Дмитро, підприємець із Києва, каже: «Українці – надзвичайно терпляча нація. Нам вдається бути бідними й нещасними навіть при тому, що маємо дуже працьовиті руки й неймовірно родючі та багаті землі. А все чому? Тому що в країні з простих людей витискають останні соки, а ми все терпимо, терпимо і не можемо підняти свій національний дух… Від природи доброзичливі, щирі, миролюбні, вже починаємо кидатися один на одного, адже нескінченні негаразди, труднощі та переживання просто виводять із себе. На сім’ю й дітей часу не вистачає, бізнес розпадається під тиском податків, брат готовий іти проти брата, зсередини все «кипить». Лишається тільки образа на країну і втома від проблем...». Водночас, у світі багато людей, у яких достаток не вищий, ніж в українців, але вони почуваються щасливішими за нас. Їм це вдалося, і нам це також до снаги! То в чому ж секрет і як оцінити рівень щастя країни?

Для порівняння рівня життя в різних країнах здавна використовується значення ВВП на душу населення (Внутрішній валовий продукт) або ІРЛП (Індекс розвитку людського потенціалу). Тобто, найважливішими критеріями чомусь вважають те, скільки ми виробляємо або споживаємо продукту і наскільки ми успішні у тій чи іншій галузі. Але ці індекси не завжди можуть відобразити реальний стан речей. Зокрема, порівняння значення ВВП є недоречним, оскільки кінцева мета більшості людей не бути багатими, а бути щасливими й здоровими. І ніхто не враховує, чи продукує країна справді щасливих та життєздатних людей, а також чи зможе продукувати їх в майбутньому в контексті реальної екологічної ситуації.

Що таке Міжнародний індекс щастя?

Міжнародний індекс щастя (англ. Happy Planet Index) являє собою показник, що відображає добробут людей та стан навколишнього середовища в різних країнах світу. Цей індекс був запропонований New Economics Foundation (NEF) в липні 2006. Головне завдання індексу – відобразити «реальний» добробут націй.

Міжнародний індекс щастя грунтується на принципі, що більшість людей хочуть прожити довге й повноцінне життя, а країни прагнуть зробити все можливе для досягнення максимального добробуту своїх громадян, водночас розумно використовуючи наявні ресурси без шкоди довкіллю.

Останні «щасливчики»

Вперше Міжнародний індекс щастя був розрахований у 2006 році, до нього увійшли 178 країн.

Вдруге розрахунок проводився в 2009 році, участь брали вже 143 країни. За підсумками 2009 року, "найщасливішими" країнами, виявилися:

 Коста-Рика

 Домініканська республіка

 Ямайка

"найнещаснішими»:

 Зімбабве

 Танзанія

 Ботсвана

Втретє Міжнародна організація New Economics Foundation обнародувала щорічний звіт за визначенням Міжнародного індексу щастя у 2013 році.

«Найщасливішими», згідно з цим звітом, визнані громадяни таких країн:

 Коста-Рика

 В`єтнам

 Колумбія

Країни Центральноамериканського регіону взагалі мають високий показник індексу щастя.

"Нещасними", за даними Нової Економічної Фундації, виявилися:

 Ботсвана

 Чад

 Катар

і більшість держав Африканського континенту.

Україні дісталося 100-е місце з-поміж 151 держави, зазначеної у рейтингу. Це місце ми розділили з Суданом, з яким маємо однакові показники індексу – 37,6 бала.

Міжнародний індекс щастя (2013 р.)

Як кольори світлофора, забарвлені всі країни нашої планети:

У червоний – країни, що показали погані результати

У жовтий – країни, що показали середні результати

У зелений – країни, що показали хороші результати

Критерії щастя

Які ж критерії щастя? Для розрахунку індексу використовуються три показники: суб'єктивне задоволення життям, очікувана тривалість життя і так званий «екологічний слід» (екологічне забруднення в розрахунку на одну людину).

СКЛАДОВА 1: СУБ’ЄКТИВНЕ ЗАДОВОЛЕННЯ ЖИТТЯМ

Суб’єктивне задоволення життям (2013 р.)

Цей показник демонструє особисте задоволення рівнем життя громадян певної країни. Лідери цього критерію – розвинені країни світу, останні позиції дісталися країнам Африки. Рейтинг суб'єктивного задоволення життям очолила Данія (7,8), найменше задоволені своїм життям громадяни Того (2,8). Україна (5,1 бала) опинилася на 82 позиції.

СКЛАДОВА 2: ТРИВАЛІСТЬ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ

Тривалість життя населення (2013 р.)

Наступною складовою індексу щастя є тривалість життя населення. Серед країн світу вона варіюється від 47,8 року в Сьєрра-Леоне до 83,4 року в Японії. Середня тривалість життя у світі становить 69,9 року.

Тривалість життя українців порівняно з європейськими країнами – коротка, в середньому 68,5 року, аналогічний показник тривалості життя в Монголії. Середній вік чоловіків в Україні 63,5 року, жінок – 72-73. У розвиненіших країнах різниця становить не більше 3-4 років. Наприклад, в Японії, де найвища у світі тривалість життя, чоловіки в середньому доживають до 80-82 років, жінки – до 84. У нас головні причини короткої тривалості життя: шкідливі звички, напружений ритм життя, безгрошів’я, безробіття. Найменше живуть у промислових районах Луганської, Донецької, Харківської, Дніпропетровської областей. Хоч тамтешня медицина розвинена краще, ніж в інших куточках країни.

Велику роль у тривалості життя відіграє правильне харчування, гарна екологія. Для прикладу: в США люди масово харчуються у фаст-фудах, японці пережили потужні вибухи атомних бомб, попри це, тривалість життя в Японії одна з найвищих у світі.

СКЛАДОВА 3: «ЕКОЛОГІЧНИЙ СЛІД» КРАЇНИ

«Екологічний слід» країни – це дуже важливий показник, який показує, наскільки країна забруднює навколишнє середовище і чи намагається дбати про його збереження.

«Екологічний слід» країн (2013 р.)

«Екологічний слід» відображає також, чи розумно люди в країні використовують природні ресурси. Як ви думаєте, скільки потрібно гектарів суходолу та води для того, щоб вас прогодувати? А скільки утворюється відходів, пов’язаних із цим споживанням? За нинішнього способу життя й господарювання цивілізації потрібно у 1,5 рази більше площі, ніж є в наявності на Землі. Це означає, що людство використовує екологічні ресурси планети у 1,5 рази швидше, аніж планета встигає відновити їх. Було вирахувано, що для підтримання людської діяльності в рамках існуючого способу життя необхідно 2,2 га на одного мешканця планети.

Для прикладу, середньодобове споживання води одним жителем Києва становить 410—450 літрів. Уявляєте — півтонни води?! Це при тому, що для підтримки життєдіяльності організму людини потрібно приблизно 2-3 л на добу. До речі, у столиці Іспанії середньодобове споживання води одним мешканцем становить 106 літрів, у нідерландській столиці — 100, бельгійській — 85 літрів. Не будемо згадувати про забруднення територій... За показником «екологічного сліду» Україна перебуває на 95-му місці (3,2) з-поміж 151 країни.

Найгірший «екологічний слід» залишають після себе такі країни:

 Катар

 Люксембург

 Кувейт

 Об’єднані Арабські Емірати

 Денмарк

 Республіка Тринідад та Тобаго

 Сполучені Штати Америки

Найкращий «екологічний слід» залишають після себе країни:

 Афганістан

 Гаїті

 Бангладеш

 Руанда

 Пакистан

 Непал

 Малаві

СЕКРЕТИ ДОВГОЛІТТЯ ЯПОНЦІВ

 Японці вживають у їжу багато неочищеного рису, що містить максимальну кількість корисних речовин.

 На другому місці в меню соя та її похідні (соєвий соус, суп «місо», соєвий сир «тофу»). Соя є повноцінним джерелом білка й ферментів, що сприяють травленню.

 Обов’язковою частиною японської «дієти» також є морепродукти, водорості, сезонні овочі й зелений чай. У середньому японець за день випиває 1-1,5 літра цього корисного напою.

 М’яса їдять набагато менше за європейців, переважно свинину. Серед жителів країни рідко зустрічаються люди із зайвою вагою.

 Фізично активні, відвідують центри здоров’я, полюбляють прогулянки.

 Дбайливо ставляться до екології. Це стало можливим завдяки комплексу законодавчих заходів, яких суворо дотримуються, починаючи з 70-х років минулого століття.

 Характерні риси їхнього світогляду: поняття боргу, честі, благородства, готовність до самопожертви.

 У країні постійно ведеться пошук і розробка нових лікарських засобів, корисних біологічних добавок до їжі, а медичні установи оснащені новітнім обладнанням та укомплектовані кваліфікованим персоналом.

Результати дослідження Міжнародного індексу щастя цього року

- підтверджують, що ми все ще живемо на нещасливій планеті, на якій немає країн, які б досягли справді високого й стабільного благополуччя, лише дев'ять країн є близькими до здійснення цієї мети;

- відзначають, що вісім із тих дев'яти країн знаходяться в Латинській Америці й Карибському морі;

- показують, що розвинуті західноєвропейські країни досягають невисоких результатів за індексом щастя через поганий «екологічний слід»;

- розміщують США на 105-ту позицію з-поміж 151 країни, а це підтверджує, що шалена гонитва за економічним успіхом робить людей у цій країні нещасними й згубно впливає на природу;

- демонструють, як безліч країн, що мають максимальний прибуток, нівелюють свої досягнення жахливим «екологічним слідом». Населення переважної більшості розвинутих держав використовує більше природного капіталу, ніж утворюється на їхній власній території;

- демонструють, що Україна знаходиться аж на 100-й позиції з-поміж 151 країни через невисоку тривалість життя, недостатню увагу до збереження та відновлення природних ресурсів, надзвичайно низький рівень задоволення людей життям у країні.

Тож робімо висновки! Ми мусимо подолати ці 100 сходинок, адже українці, як і костариканці, заслуговують на те, щоб насолоджуватися життям і бути щасливими у своїй країні.

Марія КУЛИК