Слово редактора: БЕЗЗАПЕРЕЧНІ ІСТИНИ
Ще на початку січня, в останньому номері журналу «Гетьман» за 2013 рік, коли кліка Януковича була вже налякана, але ще досить монолітною і зухваловпененою, я висловив думку, що наступний 2014 рік задовольнить прагнення українців до свободи, а злочинці будуть покарані.
З точки зору формальної логіки – це довести неможливо. Маріонеткова московська хунта запустила свої щупальця-метастази в усі державні інституції, силові структури і навіть частину суспільства. Але Майдан – цей феномен колективної свідомості, сфокусований образ його прагнень і згусток потужної енергії був настільки сильний, що віра у перемогу Нації не викликала жодного сумніву. Вражала тільки та швидкість, з якою відбувалося її формування. Насправді стався якісний стрибок.
Чого тільки варта позиція усвідомленої необхідності суспільства під час виборів Президента України що забезпечила перемогу Петру Порошенку у першому турі.
Передбачаю також, що шовіністична імперська полуда спаде з очей росіян і вони також відчують своїм добрим єсенінським серцем, що світовий ізгой Путін є і їхнім найбільшим ворогом. Ой, із яким задоволенням на ньому відіграються всі, як це було зі Сталіном, Гітлером, Чаушеску, іншими диктаторами.
Якщо на певному етапі історичного розвитку людства утворення імперій було економічно обґрунтовано, а завоювання інших народів, колонізація, експансія – засобом розвитку імперій, необхідною і чи не єдиною передумовою їхнього існування, створення певних благ, то сьогодні імперія – це анахронізм. На зміну їй прийшли зовсім інші виробничі відносини, що ґрунтуються на високих технологіях і освічених фахівцях. Саме вони забезпечують добробут людства.
Російська імперія розпадеться не тільки тому, що її економіка не відповідає викликам ХХІ століття, і навіть не тому, що національні прагнення народів набирають все більше окреслених рис, а насамперед тому, що внутрішній вічний позив імперії – воювати, а прагнення кожного народу, і російського, сподіваюся, теж – жити мирно. Знаю, що вони хочуть піднімати кружки за дружбу між народами, а не за загиблих на якихось війнах, вони люблять грати на гармошках і співати «частушкі», а на зиму кожен хоче мати нові валянки.
Україна знову опинилася на тевтонічному цивілізаційному розломі. Наше завдання – консолідувати всіх українців у світі, запалити вірою у високе призначення України для всього людства і допомогти іншим народам долучитися до високих загальнолюдських цінностей. Адже ми створили росіянам університети, навчали їхніх ломоносових.
Допомогали як могли. І хоча Олександр Блок писав «Да, скифы – мы! Да, азиаты – мы, С раскосыми и жадными очами!», – ми від себе повинні все зробити, щоб ці очі стали менш хижими, а помисли і дії – не такими жадібними. Не забуваймо, що вони ж не чисті азіати, у них тече і руська, тобто українська кров, і тому залучення їх до європейських цінностей можливе.
Над цим і працюємо.
