ПОКЛИК МАЙДАНУ

9 травня на Майдані Незалежності ми зустрілися з активними учасниками Революції гідності Валерієм ЧОРНИМ і Наталією КОСАРЧУК.

У невимушеній обстановці вони поділилися своїми думками щодо минулих і сучасних подій нашої історії

СИЛЬНІ ЗГУРТОВАНІСТЮ

– Очевидно, є щось символічне в тому, що ми розмовляємо з Вами у цей світлий день, 9 травня, на Майдані Незалежності?

– Справді, ми тут не випадково, адже це місце відмічене відомими подіями. Наш намет кухні благодійного фонду «Древляни» з перших днів і до сьогодні харчує і частує як мешканців Майдану, так і гостей, які його відвідують. У цей знаменний День Перемоги, мені на думку спадають зворушливі рядки з відомої пісні:

«Сплять мільйони загиблих в окопах,

Це моєї країни сини.

Де була б ти сьогодні Європа?

Де була б ти, якби не вони?..».

Наш український народ у той грізний час разом з іншими народами переміг коричневу чуму – фашизм, здолав європейського тирана Гітлера та його поплічників.

На сьогодні знаменування тієї події підтверджено нащадками волелюбних козаків, батьків, дідів і прадідів, які у сучасних умовах показали, що здатні гідно боротися за справедливість, незалежність не тільки із зовнішніми чинниками, а й навіть із власними тиранами.

Свого часу на ХХ з’їзді КПРС було розвінчано культ особи Сталіна. Тепер ми побороли тиранію сім’ї Януковича і довели, що наша сила – в згуртованості, єдності лав патріотів.

Отож це місце і події пов’язують минувшину з сучасним, є своєрідним продовженням героїчного літопису нашого народу.

– Чим дороге для Вас місце, де ми зараз спілкуємося?

– Тут знаходиться кухня «Древлянів». З самого початку Євромайдану вона обслуговує людей, які вийшли на боротьбу за європейські цінності, щоб відстояти свою позицію.

Опікується її роботою справжня мама Майдану Наталія Косарчук, кухарка, яка об’єднала разом представників східних регіонів України та кримських татарів (саме вони, до речі, започаткували роботу кухні). Усі, як єдине ціле, працювали, готували смачні страви для учасників Євромайдану.

Хотілося б, щоб події на Майдані залишилися в пам’яті не тільки його учасників, а були передані нашим нащадкам, наступним поколінням, щоб у майбутньому перед українським народом більше не виникали загрози узурпації влади якимось новим тираном.

– Сьогодні, на жаль, перед нами постають нові, зовнішні виклики.

– Так, і це досить дивно, що сусідня країна намагається диктувати нам свою волю.

Ми не проти росіян, адже ми – діти одних батьків. Просто прикро, що знайшовся інший тиран, який кидає в горнило боротьби і наш, і свій народи, сіючи розбрат, намагаючись задовольнити свої імперські амбіції.

Коли ми єдині, нас не здолати, і це доведено багатовіковою історієї.

І ось знайшовся єзуїт в особі Путіна, який зазіхнув на святе – споконвічну дружбу двох великих народів.

Хочу сказати, що всі тирани – рідні брати, це покидьки історії. Вони гадають, що їхнє володарювання буде вічним. Чомусь не хочуть згадати ганебної участі своїх попередників, які в усі часи зазнавали краху, закінчуючи життя або на шибениці, або від кулі.

Згадаймо долю Чаушеску, Хусейна, Мілошевича, Кадафі…

Народна мудрість: будеш проклятий до сьомого коліна – справджується. Але тирани про це чомусь не думають. Згадаймо Межигір’я, маєтки інших можновладців.

Ще один приклад, що свідчить про нахабність молодшого покоління членів сім’ї Януковича. На своєму робочому місці недавній керівник Міністерства доходів і зборів Клименко облаштував ринг для таємних боїв, кімнати з сейфами і навіть церкву, що знаходиться на території міністерства й оточена високим парканом з пропускною системою туди для особистого спілкування з Богом…

Питається, навіщо все це? Приходиш на роботу, працюй, а у післяробочий час відвідуй відповідні заклади. Здається, збоченню, ницості й цинізму амбітних імперських замашок тут немає меж.

Прикро й те, що ця злочинна система ще не зломлена і не викоренена. На спорудженні вищезгаданого об’єкта досі здійснюють оздоблювальні роботи.

Тому виникає справедливе запитання до нинішньої влади: допоки? – Що Ви хотіли побажати нашим людям з нагоди свята? – Щоб такий світлий і ясний день завжди був не тільки зовнішньо, а й морально супроводжував наш народ і державу. Щоб мир, злагоду в суспільстві ми передали внукам, щоб добро і благополуччя панували в Україні.

Ігор АНДРІЇВСЬКИЙ