«КАЛНИШЕВА РАДА» У ПУСТОВІЙТІВЦІ
Останній кошовий отаман Запорозької Січі Петро Калнишевський – одна з найбільш непересічних у нашій минувшині постатей. Щоб збагнути велич історичної особи, потрібно розуміти контекст її діяльності, цілі та прагнення на тлі тодішньої епохи, що не завжди збігаються з нашими уявленнями про героїзм і мучеництво.
З висоти погляду сучасного українського націотворення Петро Калнишевський передусім бачиться першим, хто, розуміючи неможливість політичної свободи без економічної, запровадив повномасштабне землеробство на степовому просторі південної України.
Кошовий отаман увів ефективну систему захисту кордонів, що убезпечило запорозькі землі від руйнівних татарських набігів і грабунку з боку інших ворожих ватаг.
Підвищення рівня безпеки спричинило приплив на Запорожжя волелюбного землеробського люду. Відтак, з’явилися сприятливі умови для вирощування збіжжя й продажу його за межі Козацької республіки. Спонукали до цього також відсутність кріпацтва, запровадження рівномірного й економічно виваженого оподаткування, ефективний захист майнових та особистих прав громадян.
Завдяки економічній політиці Петра Калнишевського Україна здобула перспективу стати справжньою «житницею Європи». До речі, такою потенційно вона залишається й понині. Та найголовніша заслуга останнього кошового отамана перед народом полягає в тому, що він своєю діяльністю сприяв українізації причорноморських степів, входженню регіону до єдиного етнокультурного комплексу України.
Упродовж останніх років стало вже доброю традицією на малій батьківщині Петра Калнишевського – у селі Пустовійтівці Роменського району Сумської області – влаштовувати свято «Калнишева рада», приурочене до дня народження справжнього велета українського козацтва. Цілий комплекс заходів проходить завдяки подвижницькій праці голови Всеукраїнського благодійного фонду імені Петра Калнишевського, голови Сумського земляцтва Івана Рішняка.
Ось і цього разу сюди не тільки з нав-колишніх сіл, але й Сум, Києва, з’їхалися численні гості, щоб віддати данину поваги світлій пам’яті останнього кошового отамана Запорозької Січі.
Того сонячного літнього дня з самого ранку вулиці Пустовійтівки розцвіли від барвистих букетів квітів, маєва державних знамен, а також великої кількості людей, одягнених від малого до великого у розкішні вишиванки, козацькі однострої.
Розпочалося дійство в церкві Святої Трійці Петра Калнишевського, де була відправлена Божественна Літургія на честь свята перших верховних апостолів Петра і Павла. Потім у храмі відспівали молебень на честь Петра Калнишевського. Після цього присутні вишикувалися в колону (представники козацтва з хоругвами і штандартами, духовенство, керівники району і міста, почесні гості, делегації сільських рад з державними прапорами, громадськість) і вирушили центральною вулицею до пам’ятника Петру Калнишевському.
Тут їх зустріли бадьорою мелодією «Козацького маршу». Під звуки Державного Гімну України пролунав залп з гармати Козацької доби.
Звертаючись до учасників святкового зібрання з вітальним словом, голова Роменської райдержадміністрації Валерій Білоха, зокрема, зазначив: «На батьківщині останнього кошового отамана Запорозької Січі Петра Калнишевського сьогодні відбувається Всеукраїнське козацьке свято «Калнишева рада».
Мальовничий край Роменщини навіки увійшов в історію як батьківщина видатних історичних постатей, талановитих людей, славетних борців за незалежність України.
Саме тут народився представник українського лицарства, державотворець, полководець, дипломат, благодійник Петро Калнишевський, який одинадцять років (з 1765 до 1775) після скасування Гетьманщини обирався кошовим отаманом Запорозької Січі.
Поділяючи українську державницьку ідею, Петро Калнишевський, незважаючи на майже безперервні бойові дії, не тільки відстоював права і вольності українського козацтва, захищав кордони, а й усіляко прагнув якнайшвидше заселити великі безлюдні простори, сприяв переселенню селян з України на ці землі. Свідченням шанобливого ставлення нинішніх поколінь українців до своєї історії, культури і духовної спадщини є також традиційно висока кількість гостей та учасників свята «Калнишева рада».
Нині наша держава переживає непрості часи: над Україною нависла загроза військової агресії, на Сході країни гинуть люди. Відбуваються спроби посягань на цілісність нашої держави, її суверенітет. За подіями, що відбуваються в Україні, з тривогою спостерігає увесь світ. Українська нація сьогодні знову бореться за незалежність, правду, мир і спокій на своїй землі. Ми складаємо ще один іспит на право називатися великим народом і жити у вільній, демократичній державі.
Як українці, так і громадяни багатьох інших країн, вшановують пам’ять Героїв сьогодення – тих, хто віддав своє життя за Україну та український народ, за нас, наші сім’ї, за цілісність нашої держави.
Події останніх місяців підтверджують одвічну істину – народ сильний у час єднання.
Саме тому у ці непрості часи маємо знову згуртуватися й убезпечити свій історичний вибір, реалізувати віковічне прагнення українського народу до справжньої свободи, демократії, утвердження найвищих моральних цінностей у житті країни і кожного її громадянина, захистити наше право вільно жити на своїй землі».
– У коловороті життєвих суперечностей, політичних перипетій, економічної й соціальної незахищеності та негараздів, – сказала начальник управління науки і освіти Сумської облдержадміністрації Олена Попова, – саме ця подія повертає нас до вічного, до людської постаті, до видатного лицаря, відважного козака, справжнього сина українського народу Петра Калнишевського.
Зараз, коли на сході України неспокійно, коли перед нами стоїть важливе завдання розбудови незалежності, збереження миру, ця подія вкотре доводить, що дух українського народу незламний. Глибоко переконана (і ми це довели усьому світові), що працьовитому українському народові притаманна ще одна суттєва де- таль – збереження українських традицій, виховання дітей і молоді в дусі патріотизму, формування справжніх особистостей, які відзначаються високою свідомістю. У цьому вбачаю великі завдання і дякую, що ви виховуєте справжніх українських патріотів.
Роменський міський голова Сергій Салатун привітав учасників заходу зі святом Петра і Павла, побажав усім сил, здоров’я і мирного неба, що його свого часу також відстоював уславлений земляк Петро Калнишевський. Він згуртовував навколо себе людей, усю Україну. Як гідні спадкоємці ми також покликані докласти зусиль, щоб об’єднати місто, район, країну. Об’єднавшись, доведемо світові, що наша держава – це вільна Україна, мирні люди, докажемо, що ми – сильна і гідна нація.
Тепло зустрінутий присутніми, на святі виступив голова Всеукраїнського благодійного фонду імені Петра Калнишевського, голова Сумського земляцтва у місті Києві Іван Рішняк.
– Я згадую, як 23 роки тому, – сказав він, – ми розпочинали тут робити цей насип на могилах козацьких, як встановлювали пам’ятник. А сьогодні вже стало звичним, традицією вшановувати пам’ять Петра Калнишевського, святкувати його день народження, яким вважаємо 12 липня, проводити «Калнишеву раду», що вже 11 років за постановою Кабінету Міністрів України відзначається в нашій державі.
Мені приємно що й сьогодні, у цей непростий і нелегкий час, ми знову зібралися тут разом і щиро, від душі відзначаємо день народження нашого земляка.
Хочеться вклонитися цій пустовійтівській, роменській, сумській землі за те, що вона дала світові багатьох-багатьох видатних людей, у тому числі одного з найвидатніших, найпотужніших політиків, державотворців, військових діячів Петра Калнишевського – святого Петра. Ми пам’ятаємо, що у 2008 році за сприяння тодішнього Президента України Віктора Ющенка та Української православної церкви Київського патріархату Петра Калнишевського було канонізовано до лику святих.
Користуючись нагодою, хочу також висловити вдячність церкві за підтримку Майдану, нашого духу, а також попросити сили для перемоги у небезпечній війні з терористами. Висловлюю подяку всім, хто долучився до повернення з небуття славного лицаря Петра Калнишевського. Разом з тим, ми йдемо далі, наполегливо працюємо над створенням фільму «Лицар дикого поля», шукаємо для цього кошти. Упевнений, коли відзначатимемо через два роки 325-річчя з дня народження нашого уславленого земляка, фільм вийде на екрани, і ми його побачимо. Натомість працюємо з багатьма відомими вченими, щоб більше довідатися про деталі життя й сподвижницької діяльності Петра Калнишевського.
І чим більше вивчаємо, тим більше переконуємося, що маємо пишатися його діями, гордитися вчинками, ставленням до справи, зрештою, патріотизмом (до своєї держави, краю, справи, родини), що є найбільшою, найвищою, найго-ловнішою людською чеснотою.
Зі словами привітання перед громадою виступив отаман Роменського районного козацького товариства «Українське козацтво», генерал-осавул, старійшина українського козацтва Георгій Завгородній.
– Маємо незвичайне свято, – зазначив він, – адже відзначаємо нашого земляка, який народився у цьому селі. Тут його сліди, тут його дух. Он там, на горі, скіфські кургани. Тому називали цей край землею царів. Саме ця земля могла дати такого звитяжця.
Якщо розглянемо всесвітню історію, не знайдемо постаті, подібної до Петра Калнишевського. Це – наш лицар волі, який першим розпочав хліборобство, достатньо займався його вирощуванням, забезпечував хлібом сусідів. Займалися також рибництвом, за кордон звідси відправляли також обози із в’яленою й копченою рибою. Одне слово, козаки були не тільки справжніми господарями на своїй землі, а й хоробрими воїнами, здатними боронити її від ворожих зазіхань.
Генерал-хорунжий українського козацтва, доктор філософії, академік Валентин Бугрим з нагоди 323-річчя від дня народження Петра Калнишевського написав вірш «На майдані», якого зачитав перед присутніми.
Після цього почесні гості, керівники області, району, міста, присутні під звуки «Козацького маршу» поклали живі квіти до підніжжя пам’ятника Петру Калнишевському на знак невмирущої народної пам’яті і любові до славного сина України. Народний аматорський чоловічий ансамбль «Посульські козаки» Пустовійтівського будинку культури (керівник Володимир Мелешко) подарував учасникам свята кілька пісень, після чого у рамкам «Калнишевої ради» було проведено обряд посвяти в козаки групи юнаків за участю козацької старшини (священика, хорунжого з прапором, отамана з текстом присяги, старійшини з канчуком та осавула із шаблею).
У присутності рідних, близьких, земляків хлопці виголосили текст присяги, обіцяючи вірою і правдою служить своєму народу і рідній Україні в ім’я її слави і процвітання.
Владика Мефодій зауважив: «Молоді козаки дали клятву на вірність народу України, рідній землі. Тож ми від імені Церкви Святої щиро їх вітаємо. Хай усіх вас, хлопці, оберігає Господь і святий Петро Калнишевський, який тут нас зібрав, був взірцем служіння людям. Нехай його душа завжди перебуває над вами і над вашими родами».
Виступаючи перед учасниками «Калнишевої ради», Петро Ющенко привів деякі історичні епізоди, щоб можна було усвідомити зв’язок подій у різні століття.
Нагадав про те, що останній кошовий отаман Запорозької Січі, який тричі звільняв Одесу, здійснював походи у Крим і Кубань, згодом потрапив у немилість.
Цікава парадигма. Сенатор, який готував укази Катерині ІІ, Андрій Безбородько підготував за вказівкою цариці маніфест про заборону Запорозької Січі. Причина одна – кошовий отаман створив таке хліборобство на Слобожанщині та в її околицях, що дозволило йому стати незалежним від царських фондів і лімітів. У документі, згідно з яким Петро Калнишевський притягувався до відповідальності, зазначалося, що, вибудовуючи власне землеробство, він створював незалежну область у центрі «отєчєства» під своїм наглядом. Калнишевський був запроторений на Соловки, відбував покарання у камері розміром 4х4 метра з невеличким віконцем, що виходило на цвинтар.
«Згадування про Безбородька не випадкове, – зазначив Петро Ющенко, – адже і на сьогодні на шкоду Україні у Москві без українців нічого не відбувається. Зовсім недавно на своєму «хуралі» українка Валентина Матвієнко «благословила» Путіна на війну Росії з Україною.
Якось я зайшов до Святійшого Патріарха Київського і і всієї Руси-України Філарета, попросив сказати щось, щоб було легше на душі. У відповідь почув: «Знаєте, скільки ми закликали народ до гідності, єдності? Але цього не сталося. Коли народ не об’єднується, Господь посилає страждання...». Отже, тільки через страждання ми отримаємо і гідність, і єдність. Досягти цього я вам бажаю якнайшвидше».
Хвилиною мовчання присутні вшанували світлу пам’ять тих, хто заплатив життям за незалежність неньки-України, за свободу і мир на рідній землі.
У виконанні ансамблю «Посульські козаки» прозвучала пісня «За Україну».
На завершення заходу пролунав Державний Гімн України, виконання якого підхопили присутні. На останніх акордах Гімну вистрілила гармата.
Після цього численні гості та учасники дійства відвідали музей Петра Калнишевського, оглянули його експозицію, познайомилися з широкою палітрою творчих робіт самодіяльних художників краю на виставці «Живописна Роменщина». Крім того, на сільському стадіоні відбулися матчі за Кубок району з футболу.
Після завершення свята в ексклюзивному інтерв’ю «Гетьману» голова Всеукраїнського благодійного фонду імені Петра Калнишевського, голова Сумського земляцтва у місті Києві Іван Рішняк сказав: «Я переконаний, що з кожним роком ми краще і більше дізнаємося про історичні факти з життя і діяльності Петра Калнишевського. І чим більше пізнаємо, тим більше ми, пустовійтівці, роменчани, сумчани, весь український народ, переконуємося (а таке дослідження провели у фонді імені Петра Калнишевського), що його сприймають однаково на сході, заході, півночі, півдні, а також у центрі країни. І це, попри те, що про нього ще мало знаємо, що ця постать замовчувалася століттями. Відрадно, що український народ віддає йому належну шану. Підтвердження цьому – нинішня подія. Скільки людей зібралося в Пустовійтівці! Я так розумію, що народ прийшов сюди не тільки скласти подяку Петру Калнишевському за його державницький чин, а й привітати один одного зі святом. У свою чергу, я також вітаю вас, усіх читачів журналу «Гетьман» з цією подію, сердечно зичу добра, здоров’я, відрадних здобутків в ім’я Української держави!».
Микола СЕРГІЙЧУК
