ПІОНЕР УКРАЇНСЬКОЇ АВІАЦІЇ
(до 125-річчя від дня народження Ігоря Сікорського)
Коли йдеться про зародження української авіації, то насамперед згадують Ігоря СІКОРСЬКОГО (6.06.1889–26.10.1972).
Цей видатний авіаконструктор справді належить до найвидатніших талантів української землі.
Народився він в родині професора Київського університету Івана Сікорського, коріння якого тягнеться до Сквирського повіту Київської губернії.
Спочатку Ігор Сікорський студіював у 1-й Київській гімназії, Морському кадетському корпусі в Санкт-Петербурзі, у Франції. Навчаючись у Київському політехнічному інституті, 3 червня 1910 року Сікорський підняв у повітря літак «БІС-2», який разом з ним спроектували його колеги Федір Билінкін та Василь Іордан. Цей апарат уже пролетів на півтораметровій висоті двісті метрів. Через місяць «БІС-2» подолав 600 метрів за 42 секунди.
До речі, на літаку власної конструкції С-6 29 грудня 1911 року Сікорський встановив перший російський світовий рекорд швидкості з екіпажем з трьох осіб – 111 кілометрів на годину. Нова машина – С-6А, після того як С. здійснив на ній 14 березня 1912 року рекордний політ з чотирма пасажирами (тобто п’ять осіб на борту), була показана на Московській виставці повітроплавання, де її відзначили Великою Золотою Медаллю, а потім перевезли до Санкт-Петербурга. Там, на Російсько-Балтійському вагонному заводі, відкрили авіаційне відділення, головним конструктором якого призначили С., забравши його з Києва.
У столиці Росії Ігор Сікорський та його помічники, що переїхали з України, продовжили розробляти ті ідеї, які викристалізувалися й оформились ще в Києві. За два роки київською групою в Північній Пальмірі було виготовлено близько двадцяти дослідних літаків, у тому числі й найбільші в світ: С-6, С-7, С-8, С-9, С-10, С-10А, С-11, С-12, «Російський витязь», а потім і «Ілля Муромець». Цей проект був особливо вдалим на той час, і він широко використовувався в російській армії під час Першої світової війни, довгий час не маючи собі рівних.
Але після жовтневого перевороту в 1917 році в Петрограді Російсько-Балтійський вагонний завод припинив випуск літаків Сікорського, оскільки деякі більшовики вважали авіацію непотрібною. Такий відомий їхній діяч, як Ларін, 25 січня 1918 року виступив від імені Комітету господарської політики з директивою уряду про воєнні замовлення, в якій говорилося: «производство и ремонт аэропланов и аэростатов прекратить с переводом аэропланостроительных заводов на деревообделочную промышленность». Цей же Ларін, до речі, член Всеросійської Ради Народного господарства, на прохання залишити авіазаводи, дав ось таку відповідь: мовляв, Радянська Республіка не повинна мати підприємств, «подобных фабрикам духов и помады».
Тож на початку 1918 року Сікорський залишився без роботи і засобів для існування. І через Фінляндію, Англію і Францію він добирається в США. У 1923 році створює там свою власну авіакомпанію «Сікорський аеро інжінірінг корпорейшн» на базі старої птахоферми під Нью-Йорком.
Спочатку було дуже важко, але коли за грошовою допомогою видатного російського композитора Сергія Рахманінова вдалося відвернути крах фірми, то з’явилися й результати: двомоторний літак S-29А, який зарекомендував себе надійною машиною як у вантажному, так і в пасажирському варіантах. Після цього конструктор Сікорський створює літаючі амфібії S-42, які вже 1937 року перелітали через Тихий та Атлантичний океани.
Затим Ігор Сікорський переключається на створення гелікоптерів, піднявши вперше свого первенця в повітря 14 вересня 1939 року. До речі, на його гелікоптерах S-61 і S-65 були зроблені перельоти через Атлантичний і Тихий океани, відповідно 1967 і 1970 років.
Узагалі підраховано, що Ігор Сікорський створив у США п’ятнадцять типів літаків та вісімнадцять типів гелікоптерів та їх модифікацій. Це також слава і для України.
