Вступне слово Прем’єр-міністра
Вступне слово Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка на засіданні Кабінету Міністрів України
6 серпня 2014 року
Шановні присутні представники бізнес-асоціації, громадянського суспільства! Від імені Уряду хотів би подякувати вам за можливість сьогодні не просто почути, а побачити той план економічного зростання, який пропонує Уряд України. Ми вважаємо, що Парламент у вересні повинен прийняти Закон «Про економічне зростання», який передбачає податкову реформу, реформу єдиного соціального внеску, скасування податкової міліції. І це перший пакет, який необхідний для того, щоб Україна почала розвиватися.
У світі дуже багато економічних моделей. Економічна модель, яка є сьогодні в Україні, – це всім дають рибу, щоправда, риба протухла, переморожена, ще радянського зразка хек. Ми пропонуємо всім в руки дати вудочку з хорошою котушкою і з великим гачком, на який попаде велика та якісна риба.
Я не буду говорити про всю проблематику, яка є у податковій системі України. Всім відомо, ми 164-ті по рейтингу Doing Business in Ukraine, між Нігерією і ще хорошими, перспективними і економічно ефективними країнами.
У чому основна проблематика сьогодні української податкової системи? Перше – це кількість податків, друге – система адміністрування податків, третє – ставки. Тому ми пропонуємо комплексний план змін у податковій системі.
Так, у першу чергу, я хотів би розпочати з кількості податків. Сьогодні в Україні існує 22 обов’язкових платежів, точніше, 22 класичних податки, які сплачують українські суб’єкти підприємницької діяльності. Уряд пропонує з 22 податків зробити тільки 9.
Тепер я хочу пройтися конкретно по кожному податку, яка буде його роль, місце і що ми скасовуємо, а що ми трансформуємо.
Що скасовується? Скасовується низка рудиментів, у першу чергу, це збір за впровадження деяких видів підприємницької діяльності. Це те, що ви бачите в багатьох магазинах, на багатьох суб’єктах підприємницької діяльності висить такий папірець, написано – патент. 123 тисячі платників податку, які абсолютно неефективно використовують свій час, і ми вважаємо, що цей збір повинен бути скасований.
Скасовується збір у вигляді цільової надбавки на природний газ для споживачів усіх форм власності. Це сотні платників податків, які так само перестануть платити цей збір.
Скасовується рентна плата за транспортування нафти і газу. Скасовується збір за місця для паркування транспортних засобів. Скасовується так званий туристичний збір. І ми скасовуємо збір на виноградарство, садівництво і хмелярство.
Тепер, яка частина податків трансформується і узагальнюється? Ми якісно видозмінюємо акцизний податок. Тепер до акцизного податку будуть входити: сам класичний акцизний податок і додаткові платежі, які по своїй правовій природі прив’язані до акцизу. Що таке акциз? Це податок на розкіш. Правильно?
Тобто в рамках нового акцизного збору ми вводимо класичний податок на розкіш. Ми переводимо туди реєстрацію першого транспортного засобу. Ми переводимо туди екологічний податок з палива, збір за цільову надбавку по тарифу за електроенергію. Д
ругий блок – екологічний податок. Ліквідовується збір за використання лісових ресурсів і так само переводиться в класичний екологічний податок.
Третє – рентна плата. Ви знаєте про те, що Уряд підвищив рентні платежі на найбільш прибуткові галузі української економіки – це газ і нафта, це руди й інші корисні копалини. Ми трансформуємо рентну плату і пропонуємо збір за спеціальне використання води, за користування надрами і збір за використання радіочастотним ресурсом України перевести в єдиний рентний платіж і встановити нову систему і базу оподаткування.
Що стосується податку на нерухоме майно і плати за землю. Ми переходимо також в класичну європейську модель, де вводиться єдиний податок – це податок на нерухоме майно, який буде передбачати як оподаткування земельних ділянок, так і нерухомості, на якій розташовані дані земельні ділянки.
І останнє – це єдиний податок, ми його залишаємо як класичний єдиний податок і при цьому переводимо фіксований сільськогосподарський податок також в систему єдиного податку.
У рамках сьогоднішньої нашої дискусії ми також презентуємо Закон «Про бюджетну децентралізацію», і я окремо хотів би зупинитися на тому, що ми передаємо значну частину фінансового ресурсу на місця. Тому таких два базових податки як податок на нерухоме майно і, відповідно, єдиний податок, колись він називався сільськогосподарським податком, – переходить виключно в компетенцію і в бюджети місцевих територіальних громад.
Тепер хотів би з вами провести дискусію по податку на прибуток.
У рамках нашої багатомісячної роботи у нас навіть була ідея скасувати податок на прибуток взагалі, тому що сьогодні система оподаткування податку на прибуток є не що інше, як сплата цього податку за остаточним принципом. Реальний прибуток і платежі до бюджету не відповідають дійсності. Ми пропонуємо наступний підхід – те, про що говорять вже десятки років в Україні, і те, що ще ні разу так і не відбулося. Це уніфікація бухгалтерського і податкового обліку. Ми пропонуємо скасувати податковий облік по податку на прибуток і перевести облік сплати і нарахування податку на прибуток виключно на підставі даних бухгалтерського обліку.
При цьому буде три винятки, і я особисто вивчав досвід європейців, чи є виключення в цьому питанні. Зараз у нас різниця між податковим і бухгалтерським обліком 49 пунктів. Залишиться тільки три спеціальних регулюючих функції, які впливатимуть на нарахування податку на прибуток, – амортизація, формування резервів і фінансові операції.
І робити це повинно виключно з тієї точки зору, що, на жаль, міжнародні стандарти бухгалтерського обліку дають таке широке визначення цих трьох пунктів, що всі країни, як правило, у своєму податковому обліку регулюють відповідні три категорії окремим законодавством.
Таким чином, податок на прибуток – вперше в історії України буде нараховуватися і сплачуватися виключно на базі даних бухгалтерського обліку.
Для підприємців, що це ще означає, в чому в нас є проблема? У нас є проблема у віднесенні на витрати класичних витрат, які несуть будь-які суб’єкти підприємницької діяльності, але які зараз Податкова не дає можливості віднести, наприклад: відрядження, навчання, поїздки на автомобілях, тобто це те, що безпосередньо пов’язано з діяльністю суб’єкта підприємницької діяльності. Але зараз, за даними податкового обліку, це ніхто не відносить на витрати, а таким чином фіктивно завищує оподаткований дохід.
Наступний блок є спірним, як і все спірне, – це реформування аграрного сектору. Ми пропонуємо на обговорення дві моделі реформування ПДВ в аграрному секторі. Перший критерій – це всі ті, у кого річний обсяг виручки не більше 20 млн грн. Всі вони залишаються на сьогоднішній системі оподаткування податком на додану вартість, і ті, в кого не більше 3 тис. га. Всі інші переходять на загальну систему оподаткування.
Тепер, щоб ви зрозуміли, яка це кількість. Загалом це означає, що 90% всіх суб’єктів підприємницької діяльності, які працюють в аграрному секторі, залишаються на пільговій системі оподаткування, 10% переходить на загальну систему оподаткування. Ми знаємо, що є дуже серйозне аграрне лобі в стінах парламенту, тому саме для цього ми готові до дискусії з Верховною Радою України з приводу того, яку систему сплати суб’єктами підприємницької діяльності в аграрному секторі ми вибираємо.
Окремо по АПК хотів би зазначити, що зміна системи і режиму оподаткування потягне за собою і зміну підходів у державній підтримці підприємств галузі. У наступному році, вважаю, основним елементом підтримки підприємств АПК, в першу чергу, повинна бути компенсація процентної ставки за отриманими кредитами. Це найпрозоріший і найефективніший механізм. До кінця поточного року в нас є майже 0,5 млрд грн. на компенсацію процентних ставок, в наступному році ми передбачимо значнішу суму коштів для того, щоб для сільгосптоваровиробників компенсувати відсоткові витрати, пов’язані з залученням кредитів.
Другий блок, який стосується також податкової реформи, – це зарплати. Всі знають про те, що левова частка зарплат в Україні виплачується в конвертах. Тіньова економіка, тіньові зарплати, а потім відсутність пенсій, соціальних пільг і допомог.
Так само і відсутність коштів у Державному бюджеті.
Ми провели аналіз того, яка різниця в системі оподаткування зарплат між Україною і Євросоюзом. Погляньте на ці цифри. Якщо загальне навантаження на фонд оплати праці в країнах–членах Євросоюзу складає приблизно 36%, то в Україні ця цифра сягає 55%. На 20% більше навантаження на оплату праці в Україні, ніж на набагато більш конкурентних і сильніших ринках. Це ринки ЄС.
На цьому графіку є податкове навантаження на зарплату по всіх країнах ЄС. Що ми будемо пропонувати вам?
Ми будемо пропонувати модель, яка передбачає те, що якісно і кардинально змінюються підходи в оподаткуванні зарплати. Є декілька варіантів, і вони виносяться на обговорення. Спробую базово пояснити.
Отже, зараз є зарплата, ми платимо два платежі: 41% єдиного соціального внеску і податок на доходи фізичних осіб ще 17%.
Що пропонуємо ми? Ми пропонуємо встановити фіксовану плату будь-якому працюючому з мінімальної зарплати, яка буде складати 41%. Все, що вище мінімальної зарплати, ми пропонуємо оподатковувати не 41%, а 15%. Майже трикратне зменшення єдиного соціального внеску. Це є одна модель.
Є й інша модель, де ми ставимо оподаткування мінімальної зарплати в розмірі 37%, зменшуємо таким чином на 4% базу, але оподатковуємо тоді не 15%, а 19% всі суми, які вищі мінімальної заробітної плати.
Можливо, це дещо складно для нефахівців, тому я спробую пояснити на простих цифрах для людини.
Погляньте, ми взяли середній розмір заробітної плати, який є в Україні, три мінімальні заробітні плати – 3 тис. 650 гривень. За діючим порядком загальна сума платежів до бюджету складає 2 тис. 162 грн. Тобто 1 тис. 467 грн. – це єдиний соціальний внесок, і 527 грн. – це податок на доходи фізичних осіб.
За моделлю, яку пропонує Уряд, з 3 тис. 650 грн. платежі до бюджету за першою і другою моделлю зменшуються практично на 700 грн., а це означає збільшення на 700 грн. відповідно доходів простих громадян.
Отже, в реформі єдиного соціального внеску наша пропозиція – оподаткування мінімальної заробітної плати за чинною ставкою, все, що вище, на рівні 15%.
У нас виникнуть дуже серйозні проблеми, шановні колеги, які пов’язані з тим, що буде провал у Пенсійному фонді і в іншому фонді, тому що якщо десь зменшується, то десь збільшується, і навпаки, якщо десь збільшується, то у когось зменшується. Таким чином, Пенсійний фонд, соцстрахи й інші соціальні фонди будуть недоотримувати відповідні кошти. Тому ми пропонуємо так само зробити, як і у всіх європейських країнах, до речі, тут ви можете побачити у варіантах реформування, наскільки зменшуються доходи. Погляньте, будь ласка, тут є їх 6 моделей.
Цього слайду немає, він у мене тут є. За чинною моделлю у нас надходження складають 189 млрд, за моделями двома, які ми пропонуємо на обговорення, буде 143 і 141. Тобто приблизно на 50 млрд грн. у нас падають надходження до цільових фондів. Що пропонуємо ми? Ми пропонуємо поступити з принципу соціальної справедливості – це змінити систему оподаткування доходів фізичних осіб. Хто заробляє більше – той платить більше. Хто заробляє менше – той платить менше.
Тобто ми легалізовуємо і детінізовуємо заробітну платню, ми втричі знімаємо навантаження на Фонд оплати праці, але ті, хто заробляють багато, ті виконують свою соціальну функцію – сплачують податки і цими податками ми скомпенсовуємо ту дірку, яка з’явиться в бюджеті для пенсій та інших соціальних виплат.
Прошу подивитися ті моделі, які ми пропонуємо в оподаткуванні доходів фізичних осіб.
По першій моделі пропонуємо 15% оподатковувати до 10-ти мінімальних заробітних плат, 20% – це перевищення і 25% – перевищення від 17-ти мінімальних заробітних плат. Додаткові надходження складуть близько 3,5 млрд грн.
За іншими шістьма моделями у нас тільки різняться ставки і цифри. Тому я звертаюся до всіх підприєм- ців – при обговоренні цього питання вибрати найбільш оптимальну модель з цих шести моделей оподаткування доходами фізичних осіб.
Також Уряд пропонує уніфікувати ставки для пасивних доходів фізичних осіб. Зараз їх дуже багато, а якщо різні ставки, то всі тікають, відповідним чином, від оподаткування.
Ми вважаємо, що до пасивних доходів повинна застосуватися одна-єдина ставка – 15%, за виключенням дивідендів, тому що на дивіденди сплачується податок на прибуток, а ми не можемо допускати подвійного оподаткування. Тому на дивіденди – спеціальна процедура оподаткування.
Наступний блок стосується адміністрування подат-ків. Це, власне кажучи, чому ми 164-ті в рейтингу бізнесу в світі. Податкова наша, Державна фіскальна служба пропонує змінити кардинально підходи в адмініструванні податків, тепер буде єдиний звітний період – всі звіти подаються один раз на квартал.
Друге – ми підемо шляхом зменшення кількості не тільки звітів, а й платежів.
Третє – єдине вікно подання звітності. Державна фіскальна служба введе систему єдиного вікна подання відповідної звітності.
Власне кажучи, шановні члени Уряду і шановні запрошені, це перший блок нашої податкової і економічної реформи. Ще раз резюмую: було 22 податки, стає 9, була сплата податку на прибуток по податковій звітності – ми її скасовуємо і тепер будемо, як люди, платити по бухгалтерській звітності. Низку податків і зборів ми реформуємо та трансформуємо, радикально поліпшуємо адміністрування і систему сплати податків і зборів. Що стосується єдиного соціального внеску, ми втричі зменшуємо навантаження на фонд зарплати, детінізуємо зарплати і вводимо принцип справедливого оподаткування доходів громадян. Менше заробляєш – менше платиш податків, більше заробляєш – більше платиш податків.
Як уже було сказано, у рамках нашої фінансової децентралізації ми передаємо низку податків і зборів, два базових: це податок на нерухомість і єдиний податок до місцевих бюджетів. Урядом буде внесений законопроект про бюджетну децентралізацію.
Ми звертаємося до членів парламенту у вівторок проголосувати цей законопроект. Що він передбачає? Він передбачає передачу регіонам прав на бюджетну автономію. Хочете більше заробляти? Ви отримуєте таку можливість. Ви отримуєте інструменти у вигляді тих податків, які збираються і залишаються в місцевому бюджеті. Чим краще працюєте, тим більше заробляєте, чим гірше працюєте на місцях, тим менше заробляєте і вас виженуть, так, як ви всі у місцевих органах влади обрані. Тому коли йшла дискусія про децентралізацію влади, наша позиція була наступна: ми віддаємо повноваження, ми віддаємо ресурси, але разом з тим ми і віддаємо відповідальність.
У рамках нашого реформування є 5 блоків: бюджетна автономія, формування фінансово й економічно спроможних громад, бюджетна децентралізація, нові підходи в системі бюджетного вирівнювання і зарахування частини загальнонаціональних податків до місцевого бюджету.
Що це означає? Місцеві ради тепер самостійно будуть приймати свої бюджети, не чекаючи рішення центрального Уряду.
Друге. У парламенті є Закон «Про об’єднання територіальних громад». Ми не повторюємо помилок, які були зроблені десять років тому, коли адміністративно-територіальну реформу робили з-під палки і примусово. Наш закон передбачає наступне: хочете об’єднатися самостійно – об’єднуйтеся. Якщо ви об’єдналися і стали сильнішими, то у вас більше грошей, більше ресурсу і сильніша економіка. Тому ми економічно зацікавили регіони і території до об’єднання.
Третє. Частина податків, які збиралися до Державного бюджету, буде залишатися в місцевому бюджеті.
Четверте. Зараз всі кошти місцевих бюджетів обслуговуються в Казначействі, а місцеві керівники нарікають на систему обслуговування. Ми готові віддати ці кошти і передати їх обслуговування в банківську систему України. Зібрали податки – розміщуйте в своєму банку, користуйтеся цими грошима, як вимагає від вас територіальна громада.
П’яте. Якщо у вас фінансово сильний і фінансово спроможний регіон і вам хтось дає кредити, приймайте самостійно рішення про залучення кредитів від міжнародних фінансових організацій. Уряд відмовляється від того, щоб контролювати і давати дозволи на отримання відповідних кредитів територіальним громадам.
Що в нас є в парламенті і що необхідно внести? Зараз у парламенті президентський проект внесення змін до Конституції. Уряд наполягає на необхідності внесення змін до Конституції і децентралізації влади і передачі повноважень на місця.
Друге. Сьогодні буде схвалений Закон «Про бюджетну децентралізацію». Ми звертаємося до членів парламенту проголосувати у першому читанні на наступному тижні даний законопроект.
Третє. У парламент вже внесений законопроект «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Просимо проголосувати його за основу і в цілому.
Четверте. У парламент внесено Закон «Про засади державної регіональної політики». У рамках нашої загальної концепції по децентралізації звертаємося до парламенту, щоб він підтримав нашу ініціативу.
П’яте. Урядом схвалено так звану реформу, яка передбачає децентралізацію в сфері будівництва. Це сумнозвісні державні архітектурно-будівельні інспекції, які стали анклавом корупції в місті Києві, ми ліквідовуємо низку повноважень і передаємо їх на місця.
І останнє. Це той законопроект, який у нас не готовий, і ми хотіли б провести широке обговорення цього питання – це закон про муніципальну міліцію. І такий законопроект повинен бути внесений у рамках в цілому реформування правоохоронної системи України.
І наостанок, у рамках нашої податкової реформи це також рішення, яке очікувала вся країна, – створення Служби фінансових розслідувань, а точніше – це ліквідація податкової міліції України і ліквідація ще 4-х органів державної влади, які здійснюють перевірки суб’єктів підприємницької діяльності.
До парламенту вноситься закон про ліквідацію податкової міліції і створення Служби фінансових розслідувань. Зараз у нас здійснюють перевірку суб’єктів підприємницької діяльності на предмет правильності сплати податків, це: Державна фіскальна служба – два департаменти; Департамент боротьби з відмивання доходів і підрозділи податкової міліції; Міністерство внутрішніх справ – так само два підрозділи: Головне управління із боротьби з оргзлочинністю, а саме з економічними правопорушеннями підрозділ, і Департамент Державної служби боротьби з економічною злочинністю; і третій орган правоохоронний – це Служба безпеки України, Головне управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки.
Ми пропонуємо ліквідувати у всіх цих органів функції, які їм не притаманні.
Створити цивільну службу, а саме Службу фінансових розслідувань України. Факти щодо перевірок суб’єктів підприємницької діяльності вражаючі. Загалом протягом року тільки офіційно всі ці три монстри проводять перевірок у кількості 61 тисяча. 61 тисяча кримінальних проваджень відкривається протягом року, кожну годину 30 суб’єктів підприємницької діяльності потрапляють під перевірку і під кримінальні справи. Часу нема працювати, всі тільки з прокурорами, міліціонерами і слідчими спілкуються.
Тому ми пропонуємо ліквідувати функції у цих трьох органах, створити єдину цивільну службу і, зрештою, поставити крапку в «мзді» і хабарництві з боку правоохоронних органів щодо суб`єктів підприємницької діяльності. Ми вивчили досвід Італії, Швеції, США, Польщі і Грузії, проект закону внесений, і також звертаюся до членів парламенту з тим, щоб підтримати і проголосувати за ці законопроекти.
Тепер стосовно часових рамок. Ми беремо місяць на те, щоб обговорити нашу податкову реформу з бізнесом, з підприємцями і всією Україною. Перший пленарний тиждень вересня – остаточний проект після обговорення з країною буде внесено до парламенту.
Наше бачення є. Ми його чітко виклали. Є альтернативне? Запропонуйте. Є кращий варіант? Покажіть. Готові до сприйняття будь-якої критики тільки разом з пропозицією – скажіть, як краще. Ми вивчили весь досвід, який є у світі, ми вважаємо, що знайшли зараз оптимальну економічну і податкову модель.
Тому до роботи. Ми вносимо антикорупційний пакет і також будемо звертатися до парламенту невідкладно за нього проголосувати. Як Глава Уряду вважаю, що бюджет 2015 року повинен бути прийнятий і розрахований на новій системі оподаткування, на новому Бюджетному кодексі і на новій економічній моделі функціонування країни. Часу немає. Розглядаємо скасування податкової міліції і створення Служби фінансових розслідувань, новий Бюджетний кодекс. Перший тиждень вересня – повністю весь пакет економічного зростання повинен бути прийнятий українським парламентом. Звертаюся до членів парламенту – у відпустку підемо після того, як обереться нова Верховна Рада, а зараз є прохання повертатися до Києва, обговорювати і вносити чіткі пропозиції до нашого пакету економічного зростання.
Дякую пресі за увагу.
