НЕЗАЛЕЖНІЙ УКРАЇНІ – НЕЗАЛЕЖНІ УНІВЕРСИТЕТИ!
Перший етап нового Закону про освіту стартував 6 вересня, через місяць після опублікування його тексту в офіційному віснику Верховної Ради «Голос України». Другий і третій етапи розпочнуться відповідно у вересні 2015 і 2016 років. Що означатиме для студентів, викладачів та науковців України чергове реформування освіти?
Наказ «Про введення в дію Дорожньої карти розвитку української освіти» – перший мас-штабний захід Сергія Квіта як міністра освіти. Однак працювала над текстом Закону останні п’ять років робоча група під керівництвом Михайла Згуровського, автора реформи на посаді ректора Київського політехнічного інституту. За словами експертів, новий Закон здатен привести українську вищу освіту, яка зависла між радянською та болонською системами, до світлого майбутнього. Лілія Гриневич, голова комітету Верховної Ради з питань науки і освіти, називає Закон «реальною реформою в освіті, що вже давно назріла і є абсолютно природньою». Вона зазначає, що Закон вже давно потрібно було прийняти, але стара влада не наважувалася зробити цей крок. Адже Закон надає університетові величезну свободу, й максимально обмежує контакт представників вищих шкіл із чиновниками, відповідно рівень хабарництва автоматично знижується.
Основним нововведенням Закону стала втрата Міністерством освіти і науки абсолютної влади над нав-чальним процесом. Частина його повноважень перейшла до нової структури – Національного агентства забезпечення якості освіти. Натомість Міністерство освіти і науки повинно перетворитися на розробника освітньої політики і зосередитися на втіленні нових механізмів роботи.
До складу Агентства увійдуть 25 осіб: двоє від НАН України, четверо – з галузевих академій, тринадцять – представників ВНЗ, троє – делегатів роботодавців і двоє – студентів. Працювати в Агентстві одна людина зможе не більше двох термінів (один термін – 3 роки). Експерти сподіваються – це допоможе уникнути кумівства у структурі. Склад Агентства обиратимуть найближчим часом.
ВНЗ гарантують фінансову незалежність, вони зможуть самостійно розробляти й впроваджувати освітні та наукові програми, нові спеціалізації, створювати власні стартапи та бізнес-інкубатори, а голов-не – розпоряджатися своїми статками, відкривати рахунки у банку, брати кредити. Окрім того, ВНЗ отримають право власності на майно, обладнання, землю, зможуть все це продавати й здавати в оренду. Аби уникнути зловживань, вищі школи звітуватимуть про свої дії громадськості за допомогою власного сайту. Крім того, університети, які мають статус національних і дослідницьких, будуть отримувати додаткове фінансування з держбюджету.
Закон втручається у процес вибору ректора. Тепер у виборах братиме участь весь викладацький склад і 15 відсотків студентів, а ректорське крісло не займатимуть більше, ніж два терміни.
Із студентським самоврядуванням, за новим законом, будуть узгоджувати відрахування, переведення студентів, заселення гуртожитків і призначення заступника декана з роботи зі студентами.
Закон багато що змінить в житті простих студентів та абітурієнтів. Найбільш довгоочікувана зміна – підвищення стипендії, до 2017 року обіцяють підняти її до рівня прожиткового мінімуму. Зараз стипендія становить 730–830 грн. у порівнянні з прожитковим мінімумом, що сягає позначки 1176 грн.
Також Закон скасовує обов’язкове «відпрацювання» бюджетниками двох років після закінчення вишу і гарантує студентам-призовникам збереження місця та стипендії у разі мобілізації, що дуже актуально на сьогодні. Крім того, Закон передбачає збільшення часу для самостійного вивчення матеріалу – кількість годин в одному кредиті зменшилася від 36 до 30 годин. Утім, це нововведення викликає в студентському середовищі саркастичний сміх: сумнівно, що більшість студентів проведе вільні від навчання години у бібліотеці. Проте, це хороші новини для працюючих студентів.
Викладачам навантаження також зменшать, щоб звільнити час для наукової роботи, але не на 6, а на 17 годин. Що стосується абітурієнтів, їм більше не доведеться перейматися схемами прийому, які постійно змінюються. Відтепер схему розрахунку вступного балу юридично затвердили: він буде рахуватися, як сума балів за сертифікати ЗНО (не менше 20 відсотків за кожен) + середній бал атестата (не більше 10 відсотків від загального бала) + бал за творчі або фізичні здібності (якщо потрібно) + бал за перемоги на олімпіадах, конкурсах робіт у Малій академії наук, підготовчі курси при університетах (від 0 до 5 відсот-ків від конкурсного бала) тощо. Сума помножується на коефіцієнт, розмір якого встановлює особисто ВНЗ. Поза конкурсом можна буде вступити до бакалаврату чи коледжу, але не до магістратури. Бюджетні місця розподілятимуть залежно від найсильніших учнів. Спочатку вони обиратимуть місце, незважаючи на приватний статус ВНЗ. З 2016 року на етапі ЗНО абітурієнти будуть вказувати до якого ВНЗ хочуть вступити. До того часу держзамовлення розподілятиметься за нинішньою схемою. Це означатиме, що на популярних спеціальностях безкоштовних місць більше не з’явиться. Але цього року, заради експерименту, декільком політехнічним університетам дозволять застосовувати коефіцієнт 0,75 до непрофільних предметів. Тобто, якщо абітурієнт ідеально знає математику, натомість рівень знання мови та літератури в нього гірший, відповідно бал з математики зараховується у повному обсязі з коефіцієнтом 1.
Кількість бюджетних місць не зміниться – 51 відсоток від загальної кількості випускників. Проте зміниться кількість місць для пільговиків – кожної спеціальності не більш 5 відсотків бюджетних місць. Зараз ВНЗ можуть приймати на навчання до 25 відсотків пільговиків поза конкурсом.
Захист наукових робіт буде відкритим і гласним, там може бути присутнім і проводити фото -і відеозйомку будь-хто. Наукові ступені, які присуджують студентам, вченим та академікам, стануть ідентичними європейським, що дозволить забезпечити академічну мобільність і позбавить від процедури нострифікації (підтвердження) дипломів та ступенів, отриманих в інших країнах. Нова градація наукових ступенів виглядатиме наступним чином: молодший бакалавр (випускники коледжів), бакалавр, магістр, доктор філософії та доктор наук. Замість Департаменту атестації кадрів Міністерства освіти присуджувати вчений ступінь доктора філософії, або доктора наук буде вчена рада вишу або наукової установи. За Департаментом залишається присудження вчених звань доцента, професора тощо.
Посилиться боротьба з плагіатом. Тих, у кого виявлятимуть «запозичений» з інших праць текст, позбавлятимуть наукового ступеня, а наукових керівників і опонентів, які не помітили крадіжки, на рік позбавлятимуть права брати участь у підготовці наукових робіт. Для захисту дисертацій створюватимуть «одноразові спецради», тобто фахівців вузького профілю. Склад комісій триматимуть у таємниці до самого дня захисту, щоб уникнути корупції.
Також Закон пропонує ввести більш високу «наукову» пенсію, проте сам врегулювати цю норму не може – доведеться частково змінити пенсійне та бюджетне законодавство.
На думку експертів і самої робочої комісії, успіх ім-плементації Закону залежатиме від людей на місцях. Міністр освіти України Сергій Квіт зазначив: «Закон буде працювати тільки тоді, коли його підтримають академічні спільноти. Університети отримали можливість бути незалежними, але незалежність ніхто нікому і ніколи не дарує. Одна справа – закон, інша – практика його застосування. Щоб Закон запрацював, ми повинні підвищити активність академічних спільнот».
Незважаючи на те, що втілення Закону вже почалося, реакції та пропозиції громадськості продовжують приймати. Щоб допомогти суспільству якнайшвидше розібратися з новими нормами, Міністерство освіти найближчим часом розмістить на своєму офіційному сайті відповіді на найпоширеніші запитання про новий закон.
