СЛАВУТИЧ СТАНЕ МІСТОМ-ПАТРІОТОМ
Ільгіз ІСХАКОВ:
СЛАВУТИЧ СТАНЕ МІСТОМ-ПАТРІОТОМ
У ці дні на Майдані Незалежності в столиці України особливо багато перехожих. Люди приходять сюди, щоб ще раз пригадати свою участь у Революції гідності, уклонитися світлій пам’яті Героїв Небесної сотні. Саме тут зустрів давнього знайомого – депутата Славутицької міської ради Ільгіза ІСХАКОВА. Звісно, не утримався від спокуси поспілкуватися, обмінятися думками, новинами.
– Ільгізе, востаннє ми бачилися років три тому. Що змінилося за цей час у твоєму житті?
– Найперше, у мене народився син, якому вже два з половиною роки. Звісно, головна турбота нині для мене – щоб син добре розвивався, зростав здоровим. Але Україна і місто Славутич у світлі останніх подій не дозволяють бути байдужим до того, що відбувається.
Як і раніше, я є депутатом Славутицької міської ради. До речі, вже шосте скликання поспіль.
– І які настрої панують у депутатському корпусі міста?
– У нас досить складна ситуація, оскільки більшість у раді мають представники Партії регіонів. У процесі депутатської діяльності, звісно ж, відкрито висловлював своїм опонентам претензії щодо режиму Януковича та політики провладної партії. Коли 30 листопада 2013 року «Беркут» побив студентів на Майдані Незалежності, у мене не було якогось особ-ливого вибору: наступного дня, 1 грудня, разом з однодумцями організував у Славутичі місцевий майдан, на який прийшло майже 250 осіб.
Водночас, за допомогою депутатів від опозиційних на той час партій вже 2 грудня скликали позачергову сесію міської ради, на якій у ході тривалих дебатів вдалося переконати міського голову Володимира Удовиченка та депутатів від Партії регіонів проголосувати за рішення, згідно з яким закликали уряд Азарова піти у відставку, вимагали звільнення міністра внутрішніх справ Захарченка, а від президента Януковича зажадали вжити відповідних заходів, переглянути свою позицію й повернутися до питання підписання Україною угоди про співробітництво з Європейським Союзом.
– Чим можна пояснити факт, що у міській раді мають більшість представники Партії регіонів?
– Славутич місто своєрідне. Значна частина його мешканців – вихідці з різних республік колишнього Радянського Союзу. Тому хочуть жити, як раніше, мимоволі тяжіють до тісних стосунків з Російською Федерацією, отже, налаштовані проросійськи, орієнтовані на північного сусіда. Саме цим можна пояснити те, що в місті виявилася значна кількість прихильників Партії регіонів і Януковича. Через те Майдан підтримувала незначна кількість славутчан. Відверто кажучи, між собою у розмовах ми іноді називаємо Славутич «поліським Донецьком».
Попри труднощі, гадаю, десь 35–40 відсотків населення міста є українськими патріотами.
Це ядро якраз і проводило чимало масових заходів: авто- і велопробіги, поїздки на Майдан до столиці, допомога євромайданівцям коштами, продуктами і медикаментами.
Так, 18 лютого 2014 року, коли пролилася кров, 40 славутчан були в Києві на протестних акціях.
А 20 лютого ми зібрали ще раз сесію міськради, зняли портрет Януковича, засудили його режим.
Нині у міськраді ми, як і раніше, в меншості, адже депутати від регіоналів залишилися на місці.
Тож відстоювати свою позицію дуже важко. Наприклад, наша ініціатива схвалити заяву Верховної Ради України про те, що Росія є країною-агресором, не знайшла підтримки у сесійній залі з двох спроб. І лише через місяць, нарешті, ця пропозиція пройшла. Більшість із 36 депутатів, у тому числі 13 тих прихильників Майдану, які об’єдналися в групу «Альтернатива» на чолі з Наталією Гантімуровою (я є співголовою), підтримала законопроект. У прийнятому рішенні сесія міської ради звернулася до всіх політичних кіл світу, міжнародних організацій з проханням підтримати заяву Верховної Ради щодо цього, вжити усіх заходів для припинення війни в Україні.
– Минув рік після Майдану. Чим був позначений цей період для славутицьких активістів?
– На черговій сесії Славутицької міської ради 9 лютого ми спробували (ще до Указу Президента України) оголосити 20 лютого Днем вшанування героїв Небесної сотні, виділити з бюджету міста кошти на спорудження пам’ятника борцям за свободу.
До речі, цим питанням займалися відразу ж після того, як відбулися трагічні події, яскраві представники Майдану – сім’я Обручів (чоловік і жінка), які згодом стали волонтерами. На жаль, під час чергової поїздки у листопаді минулого року в зону АТО вони пропали безвісти.
Саме Галина Обруч активно обговорювала проект пам’ятника, збирала гроші на ці цілі.
На останній сесії в березні поточного року депутати міськради прийняли рішення про виділення 300 тисяч гривень на спорудження в Славутичі пам’ятника Героям Небесної сотні і 500 тисяч гривень – придбання тепловізорів для славутчан, які нині захищають країну на Донбасі.
Достатньо активізувався волонтерський рух, учасники якого всіляко сприяють землякам, що перебувають на передовій. Функціонує штаб при міськвиконкомі, підтримуваний низкою організацій. Є і самостійні групи активістів, що діють під егідою громадської організації «Майдан-Славутич» – плетуть сітки, готують спеціальні продуктові набори, долучаються до акції із збору макулатури. У ній задіяні практично всі мешканці міста. На виручені кошти закупляємо спорядження для бійців батальйону «Азов».
Окрім того, влаштували патріотичні масові акції: урочистості з нагоди Дня соборності, концерт-реквієм пам’яті героїв Небесної сотні, на одній із сесій міськради вручили кожному депутату від Партії регіонів портрет Небесної сотні з написом: «Ви теж у цьому винуваті». 9 березня відзначили річницю з дня народження Тараса Шевченка: читали вірші, співали пісень. Багатолюдними виявилися в місті марш «Я – Волноваха», траурний захід з приводу загибелі Кузьми Скрябіна. Подібні заходи намагаємося організовувати постійно. Відрадно, що в останній період місцеві громадяни стають активними і безпосередніми учасниками усіх заходів, що влаштовуються у Славутичі у цей непростий час.
Крім того, уважно аналізуємо уроки Майдану, головні принципи Революції гідності.
На жаль, багато з того, що обіцяли представники нової влади, досі не виконано. Тож маємо вимагати від них дотримання даного слова, беремо під контроль їхні дії.
Звісно, пам’ятаємо і про майбутні місцеві вибори, що мають відбутися у жовтні. До цієї події наполег-ливо готуємося, сподіваємося, що славутчани радикально переосмислять ситуацію в країні, повірять цього разу тим, хто пройшов Майдан, коли прийдуть на виборчі дільниці обирати нову владу. Ми ж, у свою чергу, боротимемося за світогляд і патріотичну позицію кожного громадянина міста, щоб Славутич став справжнім українським містом-патріотом, щоб наша країна була найкращою у світі.
Тут же, на Майдані Незалежності, ми поспілкувалися ще з одним мешканцем Славутича Олександром Швецем.
– Рік тому, – сказав наш співрозмовник, – ми були свідками жахливого, непоправного явища – відбувся страшний відлік Небесної сотні.
Свого часу збирали в Славутичі одяг, продукти, інші потрібні речі й привозили сюди євромайданівцям, самі брали участь у протестних акціях, щоб змінити Україну на краще, потрапити до Європейського Союзу, щоб було світле майбутнє у наших дітей і внуків, щоб вони жили достойно.
Я часто буваю тут, у серці столиці. Ось і цього разу приїхав, щоб укотре побувати у місцях, де українці вершили свій героїчний чин, уклонитися їхній світлій пам’яті.
Разом із земляками-славутчанами спершу пішли до Маріїнського парку, пройшлися Інститутською, перейменовану на Героїв Небесної сотні.
Дуже хочеться, щоб їхня загибель не була даремною. Сподіваюся, зміниться Україна, люди, влада.
Бо ж поки що не досягли того, за що боролися, багато процесів гальмується уже представниками новообраної влади. Звісно, розуміємо, що за один день всього неможливо зробити, однак за рік, що минув, зрушення малопомітні. Гадаю, треба, щоб мінялися не прізвища, а система влади, діяло законодавство. Адже нині дуже важко працювати і виживати підприємцям, працівникам комунальної сфери і будівництва.
