РУШІЙНА СИЛА СУСПІЛЬСТВА

Темою розмови із заступник голови ГО «Рада з екологічної безпеки» Валерієм ЦИБУХОМ є посилення ролі громадських формувань у нашому суспільстві, їх місце і роль на сучасному етапі розвитку України.

Своє світобачення щодо функціонування цієї важливої ділянки життя, розв’язання назрілих питань, подолання викликів сьогодення наш співрозмовник розкрив у відповідях на поставлені йому запитання.

– Валерію Івановичу, нам відомо що Громадська спілка «Платформа Громадянської Солідарності –Мир та Народовладдя», об’єднує 16 громадських організацій. Що зумовило створення цього об’єднання?

– Оцінюючи загальний настрій громадян України, а також бажання і наявність величезної кількості однодумців, ми вирішили створити серйозну, ґрунтовну, сильну Громадську Спілку «Платформа Громадянської Солідарності – Мир та Народовладдя» – за своєю суттю - народний громадський рух.

Оскільки тільки активна громадянська позиція і об’єднання українців може дати можливість нашій країні на стабілізацію ситуації, усі ті громадські організації, які складають основу Платформи, завжди в режимі он-лайн реагують на зміни, що відбуваються в країні. Вони значаться не на папері, а відомі своєю результативною діяльністю й ініціативністю, заради загального блага громадян нашої країни. Це – активісти різних сфер життя: представники інтелектуальної праці, наукової еліти, військових, медиків та багато інших.

Платформа – рушійна сила, здатна зрушити з мертвої точки будь-яку проблему, а в нашій країні, багатій на події, ми розуміємо: їх нагромадилося достатньо в усіх сферах життя. У низці невідкладних заходів екологічний аспект – не виняток.

– Дійсно, України суттєво потерпає від несприятливих екологічних явищ. Який у нас потенціал, чи маємо надію, що Україна поліпшить украй складну ситуацію?

– Наша держава – учасниця майже 30 міжнародних багатосторонніх угод у сфері охорони довкілля. Її унікальне геополітичне розташування зумовлює те, що будь-які її міжнародні відносини прямо чи опосередковано пов’язані з екологічними чинниками.

Розробивши концепцію сталого розвитку, Україна взяла курс на різнопланову, в тому числі у природоохоронній сфері, інтеграцію до європейської та світової спільноти й започаткувала партнерські відносини з багатьма країнами світу. Наразі із державами-сусідами укладено кілька десятків угод з регіонального співробітництва, в яких ідеться про здійснення спільних заходів щодо охорони довкілля (наприклад, у межах Карпатського регіону, басейнів річок Дунаю, Дніпра тощо).

– Відомо, що, будучи учасником Громадської Спілки «Платформа Громадянської Солідарності – Мир та Народовладдя», ГО «Рада з екологічної безпеки» порушує питання екології на глобальному рівні, спираючись на міжнародний досвід.

– Саме так, адже проблеми екологізації міжнародних відносин узагалі та міжнародного науково-технічного й економічного співробітництва щодо охорони навколишнього середовища зокрема вперше були висунуті на Стокгольмській конференції ООН з охорони природи, що відбулася у 1972 році.

Тоді ж Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію стосовно організаційних і фінансових заходів з міжнародного співробітництва у питаннях охорони довкілля та заснувала Раду керівників спеціального органу — Програми ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП). Ця інституція в 1973 році розглянула ухвалений Стокгольмською конференцією «План дій у сфері навколишнього середовища» і визначила основні напрями міжнародного співробітництва, що охоплюють:

* охорону здоров’я та підвищення добробуту населення;

* охорону ґрунтів і вод та боротьбу з опустелюванням;

* професійну підготовку й інформаційне забезпечення охорони природи;

* захист Світового океану;

* охорону рослинності, диких тварин і генетичних ресурсів;

* проблеми енергетичних ресурсів та енергозбереження;

* освіту.

– Як заступник голови ГО «Рада з екологічної безпеки» Ви нещодавно взяли участь у Економіко-довкільному форумі ОБСЄ. Про що йшла мова на ньому?

– Перше підготовче засідання 21-го Економіко-довкільного форуму Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) можна вважати початком практичної діяльності Українського головування в ОБСЄ, в т. ч. у рамках економіко-довкільного виміру.

Участь у засіданні взяли майже 230 учасників, які представляли офіційні делегації 57-ми країн-учасниць ОБСЄ та 11-ти країн – партнерів із співробітництва, а також інші міжнародні організації, академічні та неурядові установи.

Учасники обговорили цілу низку проблемних питань, пов’язаних із впливом енергетичних чинників на загальну безпекову ситуацію та стан довкілля в регіоні ОБСЄ, в тому числі:

виклики навколишньому середовищу та сприятливі можливості для енергозбереження;

екологічні проблеми, пов’язані з виробництвом електроенергії та транспортуванням енергоносіїв;

стале управління енергоресурсами;

співробітництво у галузі захисту довкілля між державним та приватним секторами;

інформування про екологічні ризики та сприяння участі суспільства в процесі прийняття важливих рішень в енергетичній сфері.

Окрім того, оцінювалося приєднання України до авторитетної регіональної екологічної організації «Регіональний екологічний центр для Центральної та Східної Європи», що сприятиме значній активізації діяльності українських державних, громадських та приватних структур в екологічній сфері. Під час заходу я мав змогу переговорити з представниками екологічної громадськості Білорусії, Німеччини, США, Туреччини, Узбекистану, Греції та з виконавчим директором «Регіонального екологічного центру для Центральної та Східної Європи» пані Мартою Беніферт щодо плідної співпраці.

– Яким чином, на вашу думку, діяльність Платформи спроможна змінити ситуацію в країні?

– Ми підтримуємо солідарні зусилля патріотичних сил країни, громадські об’єднання та організації в утвердженні України як сильної, впливової у міжнародному співтоваристві держави.

Саме тому Платформа виступає за громадянську солідарність, що є процесом об’єднання союзників у досягненні спільної мети, виходить з того, що наші індивідуальні права і свободи пов’язані з правами і свободами інших.

Ми боремося з усіма соціальними явищами, що принижують гідність людини і обмежують її права і свободи. Тож такі поняття, як безробіття, бідність, висока смертність, корупція, правова незахищеність, бюрократизм, не повинні мати місця у незалежній Україні.

Переконаний, своїми силами, бажаннями до змін у кращий бік і рішучими діями разом досягнемо поставлених цілей…