ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА УКРАЇНИ – СИМВОЛ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ
Ректор Відкритого Православного Університету Святої Софії-Премудрості Георгій Коваленко: якось справедливо зазначив «Обговорювати майбутнє новонародженої і одночасно тисячолітньої Церкви набагато цікавіше, ніж стежити за останніми судомами авторитарного радянського минулого».
Саме з цією метою 20 червня 2019 року у Києві відбувся Всеукраїнський церковно-громадський форум єдності православних. Його співорганізаторами виступили НПУ імені М. П. Драгоманова, ставропігійна парафія Преображення Господнього міста Києва та Переяславсько-Вишневська єпархія Православної Церкви України.
Під час форуму учасники обговорили нагальні питання та проблеми розвитку й розбудови Православної церкви України, а також її кроки на шляху до утвердження ПЦУ як консолідуючого фактора нації та символу української державності.
У роботі форуму взяли участь митрополит Вінницький і Барський Симеон, митрополит Переяслав-Хмельницький і Вишневський Олександр, завідувач кафедри культурології, член-кореспондент НАПН України Вік-тор Бондаренко, релігієзнавці, філософи, ієрархи і духовенство ПЦУ, представники державних органів влади, численні медіа та громадськість. Модерував зустріч ректор ВПУ прот. Георгій Коваленко.
Під час форуму, зокрема, обговорили складнощі переходів парафій до ПЦУ та їхню перереєстрацію, майнові питання, можливу участь держави в модеруванні процесу переходів парафій, діалогу між священноначаллям ПЦУ і УПЦ. Крім юридично-державних наративів, на зустрічі звучали соціальні, просвітницькі, науково-практичні пропозиції щодо розвитку ПЦУ та утвердження її міжнародних позицій у світовому православ’ї, а також найширше використання її людського ресурсу – духовенства та мирян.
Екзарх Константинопольського Патріарха архімандрит Михаїл наголосив на необізнаності широких верств зі справжнім станом речей щодо Томосу про автокефалію та маніпуляції навколо цієї інформації. «Суспільство нині вимагає пояснень простими словами складних наукових положень і понять», – зазначив архімандрит Михаїл.
Творцями нової церкви має стати її люд, переконана завідувач відділу Інституту філософії НАН України Людмила Филипович.
«Новостворена церква УПЦ (ПЦУ) дуже повільно розвивається. У нас немає часу так довго сидіти і чекати, поки нас покличуть. Науковці відкриті до співпраці і готові допомогти церкві. Наріжне питання сьогод- ні – людський ресурс. Яким людським ресурсом володіє церква? УПЦ (ПЦУ) має використати все, що є в кожному з нас».
Науковці завжди виступали медіаторами – з’єднували церкву з державою, суспільство з іншими релігіями, і сьогодні готові продовжувати цю функцію. Є колосальний досвід роботи зі ЗМІ. «Ми постійно роз’їжджаємо світом і відстоюємо ідеї нашого українського православ’я і ПЦУ», – додала Людмила Филипович.
Найбільшою проблемою ПЦУ професор Олександр Саган назвав відсутність єдності: «Об’єднання поки йде зверху, через клір. Ми говоримо про те, що об’єднання має йти знизу, через широкий вірянський рух».
Нині серед зовнішніх проблем ПЦУ – визнання єдності зі світовим православ’ям; інформаційна війна з боку Московського патріархату; відсутність достатньої інформації англійською мовою як протистояння московській пропаганді.
З першочергових дій: у кожній області має бути створено майданчик для священиків різних юрисдикцій, де б вони могли познайомитися для реалізації спільних проектів. Необхідні лекції, об’єднавчі «круглі столи» для інтелігенції, вірян тощо.
В дискусії взяли участь: митрополит Вінницький і Барський Симеон, митрополит Переяслав-Хмельницький і Вишневський Олександр, архієпископ Тернопільський і Бучацький Тихон, єпископ Шепетівський Адріан, єпископ Харківський і Богодухівський Митрофан, архім. Михаїл (Аніщенко), архім. Маркіян (Каюмов), прот. Георгій Коваленко, прот. Богдан Огульчанський, прот. Петро Зуєв, прот. Миколай Тишкун, свящ. Віктор Мартиненко, протод. Іоанн Гичун, Ігор Лисов, Віктор Бондаренко, Іван Папаяні, Андрій Смирнов, Олександр Саган, Людмила Филипович, Віталій Хромець, Костянтин Сігов, Ігор Золотоверх, Марія Посвістак, Лариса Владиченко. За результатами роботи форуму прийнято ЗВЕРНЕННЯ учасників форуму єдності українського православ’я до священноначалля православної церкви україни та української громадськості.
Після завершення Форуму ми поспілкувалися з надзвичайно цікавою людиною, про яку вже неод-норазово друкували у виданні, професором, доктором наук, президентом Федерації літакового спорту України, президентом Білоцерківського аероклубу «Пілот» Володимиром ПРИСЯЖНЮКОМ.
– Пане Володимире, що Вас сюди привело?
– Я православний, глибоковіруюча людина, отже, не можу бути байдужим до віри наших предків, цього важливого аспекта буття нашого українського народу, до того, що є його сутністю і підвалиною менталітету.
Сьогодні ми отримали те, на що чекали століття: Свята Христова Церква благословила і проголосила Православну Церкву України Автокефальною. Історична мить, яку нам подарувала доля і сучасниками та очевидцями якої ми стали, коли від вшанованого Центру Православ’я було соборно затверджено, для постійного збереження було видано Патріарший і Синодальний Томос, написаний і підписаний в Кодексі Великої Христової Константинопольської Церкви, вручений Блаженнішому Предстоятелю Святійшої Церкви України, митрополиту Епіфанію та Його високоповажності Президенту України пану Петру Порошенку, для вічного доказу та постійного представлення.
Не всі звернули увагу, що наша Церква у Томосі іменується як Святійша Церква України. Потрібен час, щоб оцінити масштабність цієї події і тих людей, які сприяли цьому. А для нас вона стане однією з найвизначніших подій.
– Перед УПЦ (ПЦУ) сьогодні постали певні виклики. Наскільки вони складні?
– Без викликів, без проблем і питань, на які потрібно давати відповіді і швидко реагувати, немає нічого. Переконаний, що Всевишній все бачить зверху і все розставить на свої місця, внесе лад і гармонію. Без Промислу Божого наша Церква не постала б. Він її оберігає й охороняє. Так що все буде добре.
Я шкодую, що багато людей не дочекалися цієї події. Зокрема, Патріарх Володимир, з яким я був особисто знайомий. Для нього побачити, що Україна має власну Автокефальну Помісну Церкву було найзаповітнішою мрією і сенсом всього життя.
– Як Вам, для багатьох дещо дивна позиція Патріарха Філарета?
– Дивно, коли Патріарх Філарет, дай Боже, йому дов-гі роки життя, натхненно і мужньо працював на те, щоб була створена канонічна Українська Православна церква, сьогодні вдається до дій, несумісних з тим, чому він присвятив все життя. Але, як сказано в Євангелії від Матвія: «Не судіть, та не судимі будете…».
– Чи дав Форум відповіді на питання, які очікували?
– Звісно. Спілкування владик, церковних діячів, науковців простих мирян дуже потрібні, як і дискусії. Також відкрито було обговорення проблеми і методи її вирішення. Теоретична частина про стан православ’я – теж була на високому рівні. Ми маємо знати про підводні течії, і як нам правильно рухатися.
– Пане Володимире, Ви добре обізнані з церковними справами і в питаннях релігії, хоча, як відомо, є науковцем, підприємцем і авіатором. Як справи на цих майданчиках?
– З Божою допомогою, все добре. Левову долю часу забирає бізнес. Працював ректором Академії муніципального управління, почесним президентом Федерації літакового спорту України, президентом Білоцерківського аероклубу «Пілот», займаюся спортом сам та ділюся досвідом з молодими спортсменами.
Спілкувався Ігор КРАВЧУК
