Слово редактора: БЕЗЗАПЕРЕЧНІ ІСТИНИ
ЗМІНЮВАТИ ПІД ЧАС ВІЙНИ УСПІШНОГО ГОЛОВНОКОМАНДУВАЧА – САМОГУБСТВО
Напередодні великого вибору я хотів би ще і ще раз нагадати тим, хто вважає, що Президент України відповідальний за все, що діється в державі: за неприбрані під’їзди, затоптані газони, розбиті вуличні ліхтарі тощо, – що це далеко не так, правильніше – зовсім не так.
Згідно з Конституцією України Президент України є насамперед Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України; призначає на посади та звільняє з посад вище командування Збройних Сил України, інших військових формувань; здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави; очолює Раду національної безпеки й оборони України; вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни та у разі збройної агресії проти України приймає рішення про використання Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань; представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України.
Завдяки надзусиллям саме Президента України Петра Порошенка ми маємо і армію, і Україну. А в геополітичному аспекті Україна стала, нарешті, суб’єктом міжнародних відносин, створена міжнародна коаліція на підтримку України проти російського агресора.
А згадаймо безвіз, підписання угоди про асоціацію з ЄС, отримання Томосу. Неймовірні результати. Петро Порошенко виріс у постать – рівну Володимиру Великому, Богдану Хмельницькому, Івану Мазепі.
Під час війни міняти успішного головнокомандувача – це самогубство. І ви, громадяни України, ще вагаєтеся за кого голосувати у другому турі? Невже ви надасте перевагу кандидату Зеленському, про якого як претендента на найвищу посаду, фактично, ніхто толком нічого не знає. Сподіваюся, що не всі втратили здатність порівнювати і аналізувати, та й не всім пороблено.
Згадалося, як на початку минулого століття переважна більшість нашого народу повірила російсько-більшовицьким обіцянкам, а вже через десятиліття збожеволілі від голоду їли своїх дітей.
