ОБ’ЄДНАНА ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА – ЦЕ ДИТИНА, ЯКА НАРОДИЛАСЯ. А ТЕПЕР МИ МАЄМО ПОСТАВИТИ ЇЇ НА НОГИ

Руслан МАЙСТРУК, голова Тетіївської ОТГ:

ОБ’ЄДНАНА ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА – ЦЕ ДИТИНА, ЯКА НАРОДИЛАСЯ. А ТЕПЕР МИ МАЄМО ПОСТАВИТИ ЇЇ НА НОГИ

Якби мене запитали, до якого містечка поїхати зі столиці, щоб відпочити душею, відчути неквапливий плин життя, дати себе поглинути чудовій українській природі, з тихими водами і мрійливими берегами і, водночас, відчути гомін історії, я б порадив гайнути всього на якихось півтори сотні кілометрів на південь від Києва до міста Тетієва, шо розкинулося на обох берегах річки Роськи — притоки Росі.

Тетіїв сьогодні — це адміністративний центр Тетіївської міської об’єднаної громади у Київській області. До життя громади ми ще повернемося, адже це і є головною метою нашого приїзду до міста, однак спершу про населений пункт, маленьку краплину, в якій висвітлюється вся історія нашого краю: ненависть до поневолювачів, одвічне прагнення волі і бажання стати господарем на своїй землі.

Перші людські поселення на території сучасного Тетієва виникли у давні часи. Історики вважають, що за часів Київської Русі тут було місто Тимошня, що знаходилося на лівому березі річки Роська біля водоспаду Скала. Це видно по рештках стародавнього городища та валу, яким воно було обнесене. Сліди цього круглого валу збереглися до наших днів на Слободі (передмістя Тетієва).

У місті жили греки, які вели торгівлю зі слов’янським населенням. Греки мали свою церкву, де зараз височить стародавня «Червона» могила».

Назву міста Тетіїв історики виводять від імені половецького хана Тетія, якого згадують у літописі від 1185 року.

У 1240 році татаро-монгольські завойовники зруйнували і спустошили численні поселення на правому березі Дніпра, в тому числі і Тетіїв.

У XVI столітті Київщина (в тому числі і Тетіїв) увійшла до складу Великого князівства Литовського. З документів за 1514 рік видно, що землями Тетієва володіли литовські вельможі Іван і Андрій Кошли.

Жорсткий феодально-кріпосницький гніт і національно-релігійне гноблення, якого зазнавало населення Тетієва, зумовило його активну участь у визвольній війні 1648-1654 рр. під проводом Богдана Хмельницького. У 1648 році тетіївчани сформували 4-ту сотню козаків на чолі з сотником Феськом Федченком, хорунжим Стасем. За даними Зборівського миру, Тетіївська сотня у складі 79 чоловік входила до Кальницького полку. Під час свого походу на Волинь гетьман Богдан Хмельницький виступив перед жителями Тетієва з балкону міської ратуші, наявність якої була невід’ємною умовою отримання містом самоврядування за Магдебурзьким правом, і за 400 років в її стінах відбувалися найбільш значущі для міста історичні події.

До речі, 2 травня 2016 року в міському парку на честь 410-ї річниці з часу отримання Тетієвом привілею на самоврядування за Магдебурзьким правом, на місці, де була ратуша, встановлено Пам’ятний знак. Магдебурзьке право — одна з найпоширеніших правових систем міського самоврядування в Центральній Європі у часи Середньовіччя. Суть його полягала у вивільненні міського населення від юрисдикції урядової адміністрації та наданні місту самоуправління на корпоративній основі.

Продовжуючи екскурс в історію, варто згадати, що у 30–60 роках ХVІІІ ст. тетіївчани були активними учасниками гайдамацького руху. Про це свідчать численні документи, могили, що й досі височать на полях і, звісно, безсмертний твір Тараса Шевченка «Гайдамаки».

На початку ХХ століття тетіївчани підтримали Українську Народну Республіку, сторіччя проголошення якої ми нещодавно відзначали. Коли вона не втрималася, згодом на українську землю прийшли колективізація, розкуркулення, Голодомор, війна. Все це бачили і пережили люди, але вистояли. І сьогодні будують нове життя в умовах вже незалежної України. Про Тетіїв ХХІ століття ми спілкуємося з головою Тетіївської ОТГ Русланом Володимировичем Майструком.

З публічної інформації нам відомо, що він народився в Тетієві. Закінчив місцеву середню школу. Саме тому, вірогідно, так любить своє місто. Отримав вищу освіту за спеціальністю «агрономія» й отримав кваліфікацію вченого агронома в Білоцерківському національному аграрному університеті. Стажувався за кордоном. Працював провідним спеціалістом відділу ринкових відносин, маркетингу продукції рослинництва управління сільського господарства і продовольства Тетіївської районної державної адміністрації, виконавчим директор ТОВ «ТАК-Агро».

З жовтня 2010 року — голова Тетіївської міської ради Київської області VI скликання. З листопада 2015 року голова Тетіївської міської ради Київської області VII скликання. А з грудня 2017 року — голова Тетіївської ОТГ.

Навіть з цих коротких даних з життєпису Руслана Майструка видно, що це людина з великим досвідом та нестримним бажанням пізнавати нове і змінювати світ.

— Руслане Володимировичу, ви керували успішним сільськогосподарським підприємством, відповідно, добре заробляли, а потім вирішили стати міським головою. Це надзвичайно складна посада. Цілодобова робота, як кажуть, 24 на 7, на задумане завжди не вистачає коштів та й якби не працювали — усім не догодиш. Чому все-таки вирішили стати міським головою.

— Для мене, як і для всіх мешканців Тетієва, стало очевидним, що місто не розвивається, а, як колись казали, перебувало в застої. Потрібно було дати новий поштовх, акумулювати зусилля органів місцевого самоврядування і громади, залучити кошти, поставити мету — зробити Тетіїв сучасним європейським містом. Тоді зміни не забаряться.

Адже всі ми прагнемо жити в цивілізованому, охайному, безпечному місті, отримувати якісні послуги. Тут живуть мої діти, моя мама, тут, як кажуть, закопаний мій пуп, тому і прийняв доленосне рішення — балотуватися в мери міста. І мене обрали! Безперечно, я вдячний за довіру.

— Перш ніж стати мером, ви вже мали безцінний досвід керівника підприємства, де вимоги були досить високі, навчалися та стажувалися за кордоном. Читачам цікаво почути, що вивчали і що запозичили в розвинутих країнах світу?

— То був чудовий період у моєму житті. Прийшло чітке усвідомлення, що потрібні додаткові знання — європейські, світові. І хоч мав уже на той час вищу освіту, твердо переконаний, що вчитися треба все життя.

Поїхав за програмою OpenWorld до США. Дуже цікава програма, та ще й безкоштовна. Ми вивчали як працює Білий дім, Капітолій, устрій штату. Я потрапив у гарне місто Сан-Тафе, що в штаті Нью-Мехіко. Воно належить до трьох найбільш захищених міст згідно з оцінкою ЮНЕСКО. Це надзвичайно мальовниче місто, де триста днів на рік сонця і, водночас, гірськолижні курорти. Недаремно там мешкають мільйонери.

Жили ми в сім’ях американців. Мені пощастило жити в дуже привітній родині: йому 96 років, їй — 94. Цікаво було спостерігати за їхнім побутом, звичаями, способом життя. Вони були в захопленні від борщу, який я приготував. Жартували, що нічого кращого в житті не куштували. Займався бенчмаркінгом — це процес пошуку стандартного чи еталонного економічно ефективнішого підприємства-конкурента з метою порівняння із власним та переймання і реалізація його найкращих методів роботи. Якщо сказати ще простіше, то це пошук відповіді на запитання: чому інші працюють успішніше, ніж ми? Це було у 2011 році.

У 2012-му я вже навчався в Українській школі політичних студій, що є спільним проектом Лабораторії законодавчих ініціатив та Ради Європи. Проект був започаткований у 2005 році з нагоди 10-річчя вступу України до Ради Європи. УШПС — це освітньо-мережевий проект, розроблений з метою підвищення культури публічної політики в Україні, яка базується на принципах справедливості, довіри та діалогу. Завершили навчання у Страсбурзі в Раді Європи на Всесвітньому форумі демократії.

Відвідував я також Польщу. У них дуже успішно функціонує місцеве самоврядування, тож є чому повчитися і що запозичити.

Сьогодні ми міста-побратими з польським містом Жори, що в Сілезькому воєводстві. Також співпрацюємо з містом Бидгощ, який є адміністративним центром Куявсько-Поморського воєводства.

Також є співпраця зі Швецією. Напрацьована ціла низка проектів, які будемо обов’язково втілювати в життя.

— Як розпочинався процес децентралізації в Тетієві?

— У 2015 році, щойно вийшов закон про децентралізацію, я став ініціатором об’єднання всього Тетіївського району. У нас район невеликий, віддаль до крайньої точки на мапі — 30 кілометрів. Провели слухання у кожному селі, ознайомлювали із законом, розповідали про переваги, слухали зауваження і побажання. В результаті 15 сільських рад погодилися, щоб створити ОТГ, але ввійшли лише 13. Це 19 населених пунктів і плюс місто Тетіїв. Наразі, згідно з перспективним планом, затвердженим Кабміном, усі населені пункти Тетіївського району мають стати однією Тетіївською ОТГ. Одне із завдань реформи децентралізації — бідніші села зробити успішнішими і, відповідно, багатшими. На жаль, у нас таких сіл переважна більшість і лише декілька були з більш-менш нормальним бюджетом. Тож для решти — доводилося шукати кошти і вкладати у розвиток населених пунктів, а їх не вистачало катастрофічно. Тільки на освіту, скажімо для 15 шкіл, потрібно 100 мільйонів, але ми не розгубилися, не склали руки. Хоча і виникають проблеми, яких не передбачали, однак нам є чим похвалитися сьогодні.

У зв’язку з коронавірусом, не надходить значних коштів до бюджету. Якщо в інших країнах уряди допомагають, надають субвенції, дотації, то ми маємо зі своїми проблемами впоратися самі.

Отже, продовжуючи тему ОТГ, зазначу, що дехто радить зупинитися на тому об’єднанні, яке вже склалося на сьогодні. Але, як голова, хочу, щоб ОТГ була в історичних межах Тетіївського району. Цьому ніщо не заважає: у нас нормальні дороги для підвезення учнів до шкіл, людей до адміністративного центру. Завдяки ЦНАПу надаються адміністративні послуги всім жителям громади. До речі, сьогодні бібліотечною системою та первинною медициною ми опікуємося навіть в тих селах, які поки що не ввійшли в ОТГ, адже не хочемо розривати структури, щоб потім зшивати їх знову. Фактично, ми вже об’єдналися у багатьох напрямах, але маємо це юридично затвердити і щоб запустити цей процес, потрібні були надзусилля.

— Як підняти бідніші села, чи мають вони ресурс, щоб стати нарівні з більш багатими?

— Головний наш ресурс — земля, тож ми були першими в області, хто почав переводити державну землю у власність громади. Перший «транш» — це майже три тисячі гектарів землі і ми вже почали надавати її в оренду. Є проект під сонячну електростанцію площею майже 70 гектарів. Ці кроки дадуть позитивний результат.

Грошей не вистачає завжди, але потрібно вчитися жити на ті кошти, які є в громаді і поступово збільшувати надходження до бюджету. Ми активно працюємо над залученням інвестицій, грантових коштів міжнародних донорських організацій, проводимо інвентаризацію земель, щоб за кожний клаптик землі, який використовується, надходили кошти до бюджету. На жаль, до цих пір Київська обласна рада не погодила межі міста Тетієва, через що не надходять до бюджету кошти з використання земельних ресурсів на цих територіях. Але я продовжую «лупати цю скалу». Шлях до пошуку взаєморозуміння з інвесторами, міжнародними грантовими організаціями починається зі стратегії громади. Має бути зрозуміло куди рухається громада, які основні цілі.

— Я не був років п’ять у Тетієві. Тепер з приємністю відзначив, що зміни, принаймні зовнішні, видно неозброєним оком. Робота кипить. Розкажіть детальніше, що вдалося зробити, над чим працюєте сьогодні?

— Насамперед розпочну з міста. Ми пишаємося тим, що виграли грант і стали учасниками програми з довгою назвою — «ПІДТРИМКА РЕФОРМИ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ В УКРАЇНІ/U-LEAD З ЄВРОПОЮ: Програма для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку «U-LEAD з Європою».

Вона фінансується Європейським Союзом та його країнами-членами: Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією.

Програма сприяє розширенню прав і можливостей об’єднаних громад з надання високоякісних послуг громадянам, що робить внесок у реформу децентралізації.

Ми ретельно виконали всі вимоги Програми, тож тепер у нас успішно функціонує ЦНАП, який знаходиться на першому поверсі міської ради. В сучасному приміщенні створені всі зручності і для людей з обмеженими можливостями.

Про виконання Програми і еталонне функціонування ЦНАПу в Тетієві, «U-LEAD З ЄВРОПОЮ» створив навчальний відеопосібник, який можуть переглянути всі бажаючі і запозичити успішний досвід.

Також у Тетієві відкрили сучасний інклюзивно-ресурсний центр для дітей з особливими освітніми потребами. Батьки дуже задоволені, адже раніше з такими дітьми, фактично, ніхто не працював.

Є будинок для людей похилого віку, де постійно мешкає близько тридцяти людей. Маємо соціальне таксі для перевезення тих людей, які на візках, тож з’явилася можливість виїжджати на різні заходи чи до лікувальних закладів. Соціальне таксі обслуговує всіх мешканців не лише громади, а й району в цілому.

Нам також були повернені всі заклади освіти. Ще раніше садочки ми утеплили, перекрили, замінили вікна, двері, тож тепер маємо п’ять сучасних дитячих садочків.

Зі школами складніше, адже в них ніхто не вкладав кошти. Ми активно працюємо, щоб змінити ситуацію — вже підписаний договір, щоб утеплити найбільшу школу. Загалом, на утеплення всіх навчальних закладів у нас підготовлені проекти, проведений енергоаудит. Тож і цю роботу ми виконаємо.

Я за здоровий спосіб життя, тож значну увагу приділяю розвитку спорту на Тетіївщині. Зараз будуються спортивні майданчики, що передбачають міні-поля для футболу, встановлюємо антивандальні тренажери, такі вже є на стадіоні. До речі, там також оновлюються трибуни. Новенькі спортивні майданчики також цього року встановили у двох опорних школах Тетієва. Самі майданчики закуплені за кошти обласного бюджету, а встановлювались за кошти місцевого. Минулого року підготували стратегію розвитку громади до 2023 року, зараз готуємо до 2030 року.

Ми також є підписантами такої ініціативи, як «Угода мерів». Це — європейська ініціатива, згідно з якою ми зобов’язалися зменшувати викиди СО2 в атмосферу. Підготували план дій «Сталого енергетичного розвитку» з урахуванням змін клімату і направили в Брюссель на затвердження.

Над проектом працював великий колектив, перекладали все англійською мовою, тож сподіваємось, що і на це ми отримаємо кошти.

А ще ми — підписанти європейської ініціативи «Мери за економічне зростання», також подали заявку на грант, маємо надію, що виграємо його.

Крім того, зараз ми працюємо над зміною обличчя центру міста, правильніше сказати, хочемо відновити його первинну красу, адже за радянських часів багато було втрачено і від старого міста майже нічого не залишилося. Наш проект змодельований в 3D, тож можна все подивитися самому. Переконаний, що ніхто не розчарується.

Підготували план економічного розвитку громади, який підтверджений Світовим банком, як один з найкращих.

Отримали Еко-Оскар, бо екології надаємо великого значення, адже це майбутнє, яке ми залишимо нашим нащадкам.

Наведу один приклад. У нас є Стадницький спиртовий завод, який застарів і морально, і фізично. Залишки від переробки опиняються під відкритим небом і інакше як екологічною катастрофою я це назвати не можу. Я не проти існування спиртозаводу — це робочі місця, надходження до бюджету, але ж не в такому екологічному стані. Потрібно було шукати вихід і ми його знайшли. Вийшли на співпрацю з компанією Ecodevelop, яка є девелоперською компанією повного циклу, що працює в сфері відновлюваної енергетики.

Її спеціалізація — проектування, будівництво і супровід високоефективних біогазових комплексів з утилізації органічних відходів з можливим подальшим перетворенням біогазу в електричну і теплову енергію. Спільно розробили проект, щоб з продуктів переробки, які забруднюють довкілля, вироблявся біогаз, а він, у свою чергу, буде перероблений на електроенергією. Таким чином, це питання буде вирішене.

У нас по всій громаді стоять сучасні німецькі пластикові сміттєві баки. Придбали великий автомобіль виготовлений на базі «Рено», який сам ці баки перевертає, висипає сміття в кузов і вивозить. Ми ліквідували стихійні сміттєзвалища в Дібрівці, Дубині, Степовому, Горошкові, Скибинцях і на місці деяких з них розбили парки.

— Такі питання неможливо вирішувати без команди однодумців. Розкажіть про неї.

— Із задоволенням. Усі вони професіонали, майстри своєї справи, мають великий досвід, безмежно люблять місто і працюють заради добробуту громадян. Секретарем ради є Сергій Михайлович Денисюк. Коли він займається підготовкою документів, то я спокійний.

Павло Вікторович Корнієнко – виконуючий обов’язки першого заступника. Надзвичайно ініціативний, енергійно втілює в життя різні проекти. Завдяки йому багато зроблено у соціальному аспекті. Навіть під час карантину знаходив різні фонди, з якими ми успішно співпрацюємо.

У віданні заступниці голови з економічних питань Олени Олександрівни Коцеруби міжнародна співпраця, інвестиції, гранти. У відділі міжнародної співпраці працівники володіють декількома мовами, тож переклади проектів, різної документації робимо самі. Це вимоги сьогодення, адже співпрацюємо з багатьма муніципалітетами за кордоном і це процес перманентний. На часі підписання угоди про співпрацю з шведським містом Фалун, адміністративним центром Даларна. Розташоване воно в центральній частині країни, неподалік міста – старовинна мідна копальня Стура-Коппарберг («Велика мідна гора»), занесена у Список об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. Цікаве місто. Власне, до карантину я відвідав Швецію і Латвію.

Хочу також згадати Ірину Володимирівну Погорілу — заступницю з гуманітарних питань, яка опікується освітою, медициною тощо.

У нас свій відділ містобудування і містобудівна рада, долучили фахівців з профільних інститутів. І тому, коли заходить інвестор, ми все швидко робимо, щоб він не витрачав час і не зникло бажання з нами працювати.

Завдяки співпраці з Північною екологічною фінансовою корпорацією (НЕФКО), буде замінено все вуличне освітлення в Тетієві.

Швеція, Фінляндія, Норвегія готові вкладати великі гроші в екологію. Міжнародна співпраця забирає багато часу, але вона необхідна і перспективна.

На стадіоні встановлюємо спортивні майданчики для волейболу, баскетболу зі штучним покриттям, з пластиковими сидіннями для глядачів. Це за програмою Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР). Ми чи не єдині, хто зі спортивними проектами потрапив до цієї програми. Довелося не один раз відвідати міністерство.

У цьому році маємо завершити освітлення всіх сіл. Це забирає багато часу, адже робимо це власними силами. У нас є комунальне підприємство «Дібрівка-обрій», що цим займається, тож і виходить дешевше. Підприємство обслуговує всі населені пункти ОТГ, а КП «Благоустрій» — місто.

Ми закупили техніку для ремонту доріг, зокрема, сучасний автомобіль «Турбо–5000» словацького виробництва. Таким чином, ямковий ремонт доріг здійснюємо самі. Виходить у три рази дешевше і якісніше, бо контролюємо процес. Можемо виконувати цю роботу і на замовлення, а це — додаткові кошти в бюджет громади.

Дороги і сміття — одне з важливих питань, якому ми приділяємо велику увагу. Зізнаюся, що ремонтуємо навіть ті дороги, які нам не належать, але псують загальний вигляд міста, а цього ми не можемо допустити.

Також завершені перемовини, щодо будівництва супермаркету АТБ, яке обіцяють розпочати вже зовсім скоро. У нас є «Фора», але має бути здорова конкуренція і вибір для мешканців громади.

Діє у Тетієві КП «Муніципальна варта». На сьогодні поліція має невеликий штат, тож правоохоронці фізично не можуть виконати цілу низку завдань. Відповідно, вивчивши це питання, ми прийняли рішення створити КП «Муніципальна варта», яке підтримує громадський порядок, патрулює вулиці міста, веде відеоспостереження, має право виписувати протоколи, штрафи за деякими статтями.

Співробітники «варти» стежать за тим, щоб громадяни не підпалювали сміття, не порушувався громадський порядок, а також, щоб не було браконьєрського вилову риби. Тобто, це досить широкий спектр роботи, яку служба виконує досить ефективно.

Головною програмою соціальної підтримки мешканців громади є програма «Турбота», що давно діє у Тетіївській міській раді. Тому й закономірно, що рік у рік фінансування цієї програми збільшується. Це кошти на поховання одиноких, надання матеріальної допомоги на лікування дітям-сиротам, дітям з особливими фізичними потребами та багато іншого. В рамках цієї програми з 2019 року батькам новонароджених мешканців громади видаємо «Пакунки малюка», наповнення яких спеціально підбирали, щоб воно не повторювалось з урядовими «Бебі-боксами».

У нас є дві організації воїнів-ветеранів АТО. Ми з ними співпрацюємо і допомагаємо в усьому. Так, кожному учаснику АТО виділили по два гектари землі, надаємо допомогу на лікування. Починаюси з 2014 року багато наших хлопців пішли на війну добровольцями, тож ми усіх забезпечили бронежилетами, які для гарантії якості перевіряли пострілами. Волонтерська група працювала в усіх селах, проводили різноманітні заходи, аукціони, щоб зібрати кошти для наших захисників. Це об’єднувало і згуртовувало людей, тож таким чином, ми максимально посприяли підтримці армії.

На жаль, не всі повернулися зі Сходу. У нас є Алея Слави на Центральному кладовищі, де поховані більшість наших героїв. На пам’ятники з бюджету також виділили кошти.

— Очевидно, на ваше ставлення до життя і роботи мали вагомий вплив батьки.

— Моя мама хотіла, щоб я був головою колгоспу. Фактично її мрія збулася, бо коли обіймав посаду виконавчого директора ТОВ «ТАК-Агро», то мене, як у минулі часи, називали «Головою». Мама працювала дезінфектором в санепідемстанції. Нині вона очолює спілку пасічників Тетіївщини, має власний магазин для пасічників. Бджолярство надзвичайно складна, але цікава справа.

Вдома у нас було велике господарство. На жаль, батько був прикутий до ліжка, тож усю чоловічу роботу доводилось виконувати мені і відпочивати не було коли. Таким чином, перший свій інститут закінчив ще в дитинстві, знав ціну заробленого. Саме тоді я навчився цінувати час.

— А Ви відпочиваєте взагалі?

— На відпочинок не маю часу. Для мене відпочинок — це коли кудись поїхав, хоча б на тиждень. Фактично, я живу роботою, адже якщо в неї не вкладати душу, не жити нею — нічого не вийде.

Я люблю спорт. Є віце-президентом та співзасновником Міжрегіональної федерації фул-контакт карате, віце-президентом Федерації сокарате України, віце-президентом і співзасновником Київської обласної федерації біатлону, президентом обласної федерації з веслування на байдарках і каное.

— Про що Ви мрієте?

— Мрію завершити реформу децентралізації на території Тетіївського району, щоб в нас була єдина громада. Щиро хочу, щоб Тетіївська громада була розвинена і квітуча, з комфортним і затишним життям для її мешканців.

Від редакції.

Реформи — це завжди нелегко і, в першу чергу, для цього потрібні лідери, які знають що робити всупереч усім обставинам. І він у Тетієві є. Як справедливо зазначив професор, депутат Київської обласної ради, президент «Клубу мерів» Володимир Удовиченко — на таких людях тримається світ.

Ми бачили все на власні очі і тому такі зрушення надихають і вселяють віру, що так буде в усій Україні.

Щиро бажаємо голові Тетіївської ОТГ Руслану Володимировичу Майструку нових звершень і перемог.

Юлія ПРИСЯЖНЮК — директор комунальної установи

«Інклюзивно-ресурсний центр» Тетіївської міської ради Київської області:

Для дітей з особливими освітніми проблемами в Інклюзивно-ресурсному центрі, що знаходиться в приміщенні комунального закладу «Тетіївський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1» надаються послуги, яких вони потребують. На обліку центру 149 дітей, у яких статус дитини з особливими освітніми потребами. Послуги надаються дітям з двох до 18 років.

В ІРЦ можна визначити наявність або відсутність особливих освітніх потреб, отримати (для дітей з особливими потребами) корекційно-розвиткову та психолого-педагогічну допомогу практичного психолога, вчителя-логопеда, вчителя-дефектолога, вчителя-реабілітолога.

Вчитель-реабілітолог займається з дітками, в яких є порушення опорно-рухового апарату. В основному — це близько 20 дітей з діагнозом ДЦП.

Вчитель-логопед, займається з дітьми, в яких порушене мовлення. Спеціалісти намагаються надати послуги у формі занять та консультацій. Неабияке захоплення у дітей викликає басейн з бульбашками та інтерактивна підлога. Більшість малят ходять до школи і відвідують наш центр.

Олександр ГЛАДУН — Керівник управління надання адміністративних послуг:

ПОСТІЙНО РОЗШИРЮЄМО СФЕРУ ПОСЛУГ

Наш ЦНАП в Київській області єдиний, який надає послуги не тільки для ОТГ Тетіївського району, але й інших областей. Наприклад — реєстрація бізнесу. У нашому прейскуранті 215 послуг. Персоналу — 26 осіб, це 13 в старостатах і 13 в Тетієві. В кожному окрузі у нас є спеціаліст, також є віддалені працівники Центру з надання адміністративних послуг, які працюють в приміщеннях сільських рад. Все для того, щоб вирішувати питання на місцях.

Люди задоволені такою формою роботи, адже у нас немає черги, бо функціонує електронна черга. Людина приходить, отримує талон, в якому вказано номер під яким має заходити — все чітко і зрозуміло. Уявіть собі, раніше за довідкою про склад сім’ї тут стояло по триста чоловік.

У цьому році плануємо запустити паспортні послуги: виготовлення паспорта України на 14 років і для виїзду за кордон. А ще послуги МРЕО — первинні, ті що будуть надаватися без експерта, зміна власника транспортного засобу, зміна газобалонного обладнання, зміни прізвища. І це все буде вже в цьому році.

Є зона очікування і для дорослих, і для дітей. Ми працюємо для людей, тож втілили свою мрію, щоб люди не бігали по кабінетах і не морилися в чергах.

Галина КОРЧАК — Директор комунального підприємства «Соціальний центр» Тетіївської міської ради:

РОБИМО ВСЕ, ЩОБ ЛЮДИ ВІДЧУВАЛИ СЕБЕ КОМФОРТНО І ЗАТИШНО

Мер міста у нас частий гість і, як сам зізнається, відпочиває тут душею. Один з пацієнтів Борис Михайлович Наконечний, який проживає з дружиною, розповів, що тут чудовий та турботливий персонал, їжа дуже смачна: «Ми всім задоволені, життя продовжується». Любов Романівна Наконечна продовжила слова чоловіка і зазначила, що дуже приємно, що приїздять з концертами артисти, возять на екскурсії, відзначаються державні свята, а також релігійні, такі, як Великдень, Різдво. Центр часто відвідує Митрополит ПЦУ Епіфаній.

Завідуюча стаціонарним відділенням Ольга ПАНЧЕНКО:

Наше відділення опікується громадянами, які потребують цілодобового стороннього догляду.

У стаціонарному відділенні громадяни перебувають на повному державному утриманні, тобто пенсія виплачується у встановленому законодавством порядку.

Нам постійно допомагають благодійники та меценати. Зокрема, Юрій Васильович Мельник директор «Котлоенергосервіс», Володимир Федорович Рудюк керівник ТОВ «Черепин», Анатолій Костянтинович Шумко керівник СФГ «Михайлівський лан», Юрій Васильович Демцюра керівник ТОВ «Хліб України» та багато інших — всіх назвати просто неможливо.

Нещодавно встановили пожежну сигналізацію, цим питанням займався Руслан Володимирович особисто, тож і вирішилось все позитивно.

Ми намагаємось йти, як кажуть, в ногу з часом, тому і ведемо сторінку в Фейсбук, де вітаємо наших підопічних зі святами та звітуємо про роботу.

Спілкувався Ігор Андріївський