УНІКАЛЬНІ ОПЕРАЦІЇ В ОХМАТДИТ. ЯК МЕДИКИ РЯТУЮТЬ ЖИТТЯ МАЛЕНЬКИХ ПАЦІЄНТІВ
УНІКАЛЬНІ ОПЕРАЦІЇ В ОХМАТДИТ. ЯК МЕДИКИ РЯТУЮТЬ ЖИТТЯ МАЛЕНЬКИХ ПАЦІЄНТІВ
Щороку в Національній дитячій спеціалізованій лікарні МОЗ України проходять лікування до 20 000 дітей. Лікарі столичної клініки виконують складні маніпуляції, щоб дістати зі шлунку дітей різноманітні предмети. У цьому матеріалі про створення Кризового центру та як батькам помітити небезпеку.
На цих світлинах — медики рятують життя 17 річної дівчини. Лікарі-ендоскопісти підчепили зубну щітку, яку проковтнула дівчина і витягли її. Команда з шести медиків протягом години боролася за життя молодої дівчини.
Це команда висококласних фахівців-ендоскопістів, торакальних хірургів та анестезіологів, які видалили зубну щітку завдовжки 20 см!
Під час ендоскопії пацієнтка перебувала під загальним наркозом з ендотрахеальною інтубацією, а контролювала її життєві показники висококваліфікований лікар-анестезіолог Христина Корвач, якій допомагала професійний лікар-анестезіолог Анастасія Зубрицька.
Ковтають сторонні предмети діти з розладами харчової поведінки ненавмисно, але на шкоду собі. Лікарі дістають зі шлунку дітей від батарейок до гігантських безоарів — каменів, які можуть утворюватися в ньому. 13 річна дівчина розповідає, що через хвилювання їла волосся, в результаті утворився великий безоар завдовжки 10 сантиметрів — камінь з їжі та волосся.
Операція тривала 5 годин — життя дівчини врятовано. Операцію виконав завідувач відділення ургентної хірургії, хірург з понад 45- річним стажем Олександр Грішин, який розповідає про виникнення безоарів та їх походження. «Безоарами» (від франц. — bezoard) називаються чужорідні тіла, що утворюються в самому шлунку внаслідок попадання в нього перш за все з їжею таких компонентів, які не перетравлюються, а накопичуються і формують його.У людини безоари зустрічаються відносно рідко. У світовій літературі до 1991 року було описано близько 400 випадків. Найчастіше у дітей зустрічаються фіто- і трихобезоари. Причиною утворення фітобезоарів у дітей може стати вживання у надмірній кількості таких рослинних продуктів, як: груші, виноград, інжир, горіхи, персик, апельсини тощо. Мені особисто довелося оперувати дитину з діоспіросбезоаром, що формуються з хурми.
Трихобезоари утворюються при попаданні в шлунок волосся, шерсті і трапляються у дітей (частіше у дівчаток), що мають шкідливу звичку або патологічну схильність висмикувати, жувати і проковтувати волосся, брови і вії (тріхотіломанію), шерстяні вироби. У результаті в шлунку утворюється «волосяна пухлина», що складається з клубка переплетеного і склеєного волосся, просоченого харчовими масами і слизом. У дітей можуть утворюватися піксобезоари в результаті проковтування жувальної гумки або пластиліну.
Серед сторонніх тіл, які мають безпосередню небезпеку для життя і для здоров’я на першому місці — батарейки, тому що вони викликають важкі опіки — термічний і хімічний. Далі йдуть магніти, от у мене частина магнітів, які були видалені при оперативних втручаннях у дітей, починаючи з 8-місячного віку. Коли дитина ковтає ці магніти — вони попадають спочатку в шлунок, потім у кишку, і через деякий час, коли вони опиняються в черевній порожнині, з’єднуються між стінками кишки і через 6 — 8 годин наступає некроз стінки кишки, що загрожує життю. «У нас проведено більше 40 успішних оперативних втручань з видалення сторонніх тіл», — розповів хірург Олександр Гришин.
Дівчина, яка ковтнула зубну щітку вже виписана, 13 — річна киянка, у якої дістали зі шлунку гігантський безоар з волосся, теж готується додому. У колекції медиків — сторонні предмети, які дістали зі шлунку дітей, від щіток до іграшок і монет.
Щ о робити, якщо раптом ваша дитина проковтнула стороннє тіло? Проста інструкція від завідувачки відділення діагностики Охматдиту Дарії Вороняк.
• З’ясуйте. Батьки, регулярно запитуйте про самопочуття дітей та дайте зрозуміти, що не сваритимете, а будете вирішувати ситуацію.
• Не їжте та не пийте до огляду лікаря.
• Не намагайтеся самостійно дістати чи проштовхнути стороннє тіло ще глибше.
• Не викликайте блювання — так ви можете додатково травмувати слизову.
• НЕГАЙНО ЇДЬТЕ В ЛІКАРНЮ!
До батьків звертається Володимир Жовнір — генеральний директор НДСЛ «ОХМАТДИТ».
— Скільки Ви сьогодні приділили часу свої дитині? Так, саме Ви — скільки? Коли розмовляєте з сином чи донькою, дивитись у вічі чи весь час у справах та з телефоном?
Безперечно, багато справ, я розумію. Сам такий. Але ж не дивуйтеся потім, якщо відчуєте від своєї дитини запах алкоголю чи знайдете в кишені пальта наркотики». Звичайно, горе від статистики відрізняється лише тим, у кого воно сталося.
Розповім, до чого призводить недбале ставлення до дітей і з якими психічними проявами ми зіткнулися протягом останніх кількох днів..
16-річний підліток стрибнув з канатної дороги. Суїцид. Травми були дуже важкими і нашим фахівцям, на жаль, не вдалося його врятувати. Дівчинка впала з 6-го поверху багатоповерхівки, зламала декілька хребців. Спроба суїциду. Залишилась живою, проте на все подальше життя з інвалідністю. Ще одна дівчинка на фоні неврозів проковтнула зубну щітку, інша ковтала волосся, її ледь врятували. Довелося провести їй надскладну операцію. Це жахливі реалії сьогодення. Справжній жах у тому, що таких випадків стає все більше. Тема самогубства складна сама по собі, а дитячого — взагалі дуже болюча.
Вдумайтесь, згідно з офіційною статистикою, за останні 30 років кількість дітей та підлітків, які хотіли вкоротити собі віку, побільшала на третину! І тенденція з кожним роком росте! А це вже наші дані: в цьому році до Охматдиту вже надійшло 90 звернень, пов’язаних із суїцидами! Торік їх було 71, два роки тому — 67, а наприклад, у 2010-му — всього 11. Найстрашніше те, що вік дітей, які намагаються накласти на себе руки, знижується до 10-12 років. Найчастіше причина — вплив соціальних мереж, мас-медіа та вживання алкоголю і наркотиків…
Ми в Охматдиті стикаємось з надважкими випадками, коли потрібно вже вирішувати проблему наслідків і рятувати. А можна було б цьому запобігти, якби ви, батьки, були усвідомлені та уважні.
Підлітки ніколи не скоюють суїцид просто так! Завжди повинна бути передісторія, сигнали, які батьки просто не помітили. Як правило, рішення про самогубство зріє в голові у дитини не один день. Весь цей час підліток різними способами дає зрозуміти дорослим, що йому погано. Уважні батьки нізащо не залишать без уваги такі зміни в поведінці. Для цього інколи достатньо якісно провести з дитиною час, відкласти свій телефон чи ноутбук, вийти з віртуального життя і просто поговорити. Та ж сама статистика стверджує: у дев’яти випадках з десяти самогубство — не бажання покінчити рахунки з життям, а крик про допомогу. Тут уже хочеться кричати і мені. Шановні батьки! Не зволікайте, прибирайте свої гаджети, ідіть до дитячої кімнати та розмовляйте зі своєю дитиною! Звертайте увагу, з ким вона спілкується, як одягається, в яких соціальних мережах зареєстрована та що постить на своїй сторінці. Саме ви повинні бути прикладом для дитини, а не блогер з мільйоном підписників. Щоб ніколи не мучитися питанням «чому?». Чому це сталося саме у вашій родині. У разі ж виявлення тривожних сигналів, які ви не в змозі подолати самостійно, раджу звертатися за допомогою до фахівців.
А я продовжую щодня говорити про необхідність відкриття Кризового центру, який буде займатись цими питаннями комплексно, де фахівці будуть вести бесіди з батьками і дітьми до того, як до нас надійде черговий дзвінок з повідомленням, що підліток вистрибнув з вікна… Саме для цього Охматдит виступив з ініціативою створення Асоціації дитячих лікарень, яку підтримали вже 20 медичних закладів з різних регіонів України. На базі саме цієї Асоціації ми плануємо створити медекспертний кризовий центр. Його спеціалісти допомагатимуть запобігати таким проблемам, як: дитячі залежності, насильство, суїцидальні спроби. Наразі в Охматдиті вже діє Центр медико-психологічної, соціально-реабілітаційної допомоги. Впоратися зі стресами дітям допомагають психологи та соціальні працівники. Проте важливо узагальнити досвід, адже проблема — загальнонаціональна. Необхідно посилити взаємодію між соціальними службами, Міністерством освіти та науки, правоохоронцями. Саме тому я кожного дня наголошую на необхідності створення Кризового центру. І ми це обов’язково зробимо.
Олена ЦАРЕНКО
